Рада Європи: відмінності між версіями

Рада Європи була заснована після промови [[Вінстон Черчілль|Вінстона Черчілля]] в [[університет]]і [[Цюріх|Цюріху]] [[19 вересня]] [[1946]] року незабаром по завершенні [[Друга Світова Війна|Другої Світової Війни]], в котрій він закликав до створення «Злучених держав Європи» на зразок Злучених Держав Америки. Рада була офіційно заснована [[5 травня]] [[1949]] року [[Лондонська Угода|Лондонською Угодою]], підписаною десятьма країнами-засновниками. Цей договір зараз відомий як [[Статут Ради Європи]]. Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом [[принцип]]у [[Верховенство права|верховенства права]], її зобов'язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, якiякі знаходяться під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення цілей РЄ.

[[Резолюція|Резолюцією]] (92) 29 від [[23 вересня]] 1992 р. Комітет мiнiстрiвміністрів РЄ доручив ПА РЄ підготувати [[Висновок (документ)|висновок]] стосовно ступеня готовності України до вступу до РЄ відповідно до положень Статутної Резолюції (51) 30 А.

На урядовому рiвнiрівні основною формою співпраці стала участь представників України в робочих органах Комітету мiнiстрiвміністрів РЄ. [[Експерт]]и України залучалися до розробки [[Рамкова конвенція про захист національних меншин|Рамкової конвенції про захист національних меншин]] та [[Європейська хартія регіональних мов|Європейської хартії регіональних мов або мов меншин]].

До набуття членства в РЄ Україна стала стороною декількох [[конвенція|конвенцій]] цієї [[Організація|організації]], зокрема [[Європейська культурна конвенцiяконвенція|Європейської культурної конвенцiїконвенції]], [[Європейська рамкова конвенцiяконвенція про транскордонне спiвробiтництвоспівробітництво мiжміж територiальнимитериторіальними общинами або властями|Європейської рамкової конвенцiїконвенції про транскордонне спiвробiтництвоспівробітництво мiжміж територiальнимитериторіальними общинами або властями]], [[Європейська конвенцiяконвенція про iнформацiюінформацію щодо iноземногоіноземного законодавства|Європейської конвенцiїконвенції про iнформацiюінформацію щодо iноземногоіноземного законодавства]]. У вереснiвересні [[1995]] р. Україна приєдналась до шести КонвенцiйКонвенцій РЄ у галузiгалузі боротьби зiзі [[Злочинність|злочиннiстюзлочинністю]]. [[15 вересня]] 1995 р. Україною була пiдписанапідписана Рамкова конвенцiяконвенція про захист [[Національна меншина|нацiональнихнаціональних меншин]]. В цей період РЄ, зокрема [[Венеціанська комісія|Європейською комісією "За демократію через право"]] (Венеціанською комісією), було проведено [[Якість законодавства|правову експертизу проектів]] окремих [[Стаття (значення)|статтей]] нової [[Конституція України|Конституції України]], [[проект]]ів [[Сімейний кодекс України|Сімейного]] та [[Кодекс України про адміністративні правопорушення|АдмiнiстративногоАдміністративного]] [[кодекс]]iвів України, проекту [[Закон України|Закону України]] про [[Представницькі органи місцевого самоврядування в Україні|мiсцевiмісцеві ради народних депутатiвдепутатів]].

15 вересня 1995 р. у [[Київ|Києві]] було вiдкритовідкрито Центр iнформацiїінформації та документацiїдокументації РЄ на базiбазі [[Українська Правнича ФундацiяФундація|Української Правничої ФундацiїФундації]]. З нагоди офiцiйногоофіційного вiдкриттявідкриття Центру в УкраїнiУкраїні перебував [[Генеральний секретар Ради Європи|Генеральний секретар РЄ ]] [[Даніель Таршис]].

[[26 вересня]] 1995 р. пiдпід час своєї вересневої частини [[сесія|сесiїсесії]] 1995 р. ПА РЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок ПА РЄ N 190 (1995). Зазначений висновок ПА РЄ мiститьмістить в собiсобі низку зобов'язань нашої [[країна|країни]] щодо впровадження в нацiональненаціональне [[законодавство]] [[Норма|норм]] та [[стандарт]]iвів РЄ. В [[Асамблея|Асамблеї]] нашiйнашій країнiкраїні надано 12 мiсцьмісць. В роботiроботі згаданої частини сесiїсесії ПА РЄ взяла участь [[делегація]] Верховної Ради України на чолiчолі з [[Голова Верховної Ради України|Головою Верховної Ради України]].

Визначною подiєюподією з точки зору завершення складної i тривалої [[процедура|процедури]] вступу України до РЄ стало засiданнязасідання КомiтетуКомітету мiнiстрiвміністрів РЄ, яке вiдбулосявідбулося [[19 жовтня]] 1995 р. На пiдставiпідставі винесеного 26 вересня 1995 р. ПА РЄ висновку КомiтетКомітет мiнiстрiвміністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцiюрезолюцію про запрошення України стати 37-м членом органiзацiїорганізації i приєднатися до її [[Статут|Статуту]].

[[9 листопада]] 1995 р. вiдбуласьвідбулась урочиста [[церемонія]] вступу України до РЄ, в якiйякій взяла участь делегацiяделегація України на чолiчолі з [[Прем'єр-міністр України|Прем’єр-мiнiстромміністром України]]. Того ж числа Генеральний секретар РЄ Д.Таршис та член [[Європейська Комісія|Європейської КомiсiїКомісії]] [[Ганс ван дер Брук]] (Hans van den Broek) пiдписалипідписали '''СпiльнуСпільну [[програма|програму]] КомiсiїКомісії [[Європейське співтовариство|європейських спiвтовариствспівтовариств]] та Ради Європи щодо [[Реформа|реформування]] правової системи, [[Місцеве самоврядування в Україні|мiсцевогомісцевого самоврядування]] та удосконалення системи правозастосування в Україні'''.

Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов’язань у сферiсфері реформування чинного законодавства на основiоснові норм та стандартiвстандартів РЄ, зокрема прийняти вiдповiднiвідповідні закони та приєднатися до ряду конвенцiйконвенцій. При цьому РЄ висловила готовнiстьготовність надавати всебiчнувсебічну експертну допомогу.