Відкрити головне меню

Зміни

[[Файл:Czechoslovakia01.png|thumb|left|300px]]
[[Файл:Druhá Československá republika 1938 podkarp. rus.png|thumb|left|300px]]
=== Період визначення ===
Після [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпаду Австро-Угорської імперії]] [[8 листопада]] [[1918]] першого ряду русинів в [[Стара Любовня|Старій Любовні]], [[Ясіня]] (пізніше в [[Пряшів|Прешові]]) прийнялa постанову про відділення від [[Угорщина|Угорщини]], але питання про приєднання до якоїсь з держав не було вирішене. [[9 листопада]] рада в [[Ужгород]]і висловилася за приєднання до Угорщини з вимогою автономії.
[[12 листопада]] рада русинських емігрантів на чолі з [[Григорій Жаткович|Григорієм Жатковичем]], що пройшла в [[Скрентон]]і (США), попередньо проголосувала за приєднання до Чехословаччини і прийняла рішення провести в плебісцит всіх американських русинів. Опитування пройшов в грудні, і голоси на ньому розділилися наступним чином: 67% проголосувало за входження краю до Чехословаччини, 28% за приєднання до України, 2% за повну незалежність, по 1% за приєднання до Галичини, Угорщини або Росії. Тим часом в Карпатській Русі проходили інші народні збори, які брали різні рішення. Рада в Хусті зажадала приєднання до України, а «Рада галицьких і угорських русинів» на чолі з [[Бескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]] в Прешові підтримала рішення приєднатися до Чехословаччини.
 
[[9 листопада]] рада в [[Ужгород]]і висловилася за приєднання до Угорщини з вимогою автономії.
[[12 листопада]] рада русинських емігрантів на чолі з [[Григорій Жаткович|Григорієм Жатковичем]], що пройшла в [[Скрентон]]і (США), попередньо проголосувала за приєднання до Чехословаччини і прийняла рішення провести в плебісцит всіх американських русинів. Опитування пройшовпройшло в грудні, і голоси на ньому розділилися наступним чином: 67% проголосувало за входження краю до Чехословаччини, 28% за приєднання до України, 2% за повну незалежність, по 1% за приєднання до Галичини, Угорщини або Росії. Тим часом в Карпатській Русі проходили інші народні збори, які брали різні рішення. Рада в Хусті зажадала приєднання до України, а «Рада галицьких і угорських русинів» на чолі з [[Бескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]] в Прешові підтримала рішення приєднатися до Чехословаччини.
#67% проголосувало за входження краю до Чехословаччини,
#28% за приєднання до України,
#2% за повну незалежність,
#по 1% за приєднання до Галичини, Угорщини або Росії.
 
Тим часом в Карпатській Русі проходили інші народні збори, які брали різні рішення. Рада в Хусті зажадала приєднання до України, а «Рада галицьких і угорських русинів» на чолі з [[Бескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]] в Прешові підтримала рішення приєднатися до Чехословаччини.
Зі свого боку Угорщина надала [[26 грудня]] [[1918]] Закарпаттю автономію у своєму складі під назвою «Руська Крайна». У цей же самий час делегація словацьких русинів вела переговори в Будапешті з Міланом Годжа про приєднання до Чехословаччини.
На початку [[1919]] року Закарпаття зайняла чехословацька армія. [[Григорій Жаткович]] зустрівся в [[Париж]]і з [[Бескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]], де був прийнятий меморандум для Паризької мирної конференції. [[23 квітня]] [[1919]] бувбуло підготовлено прохання про входження для президента ЧСР [[Томаш Гарріг Масарик|Томаша Масарика]], а [[8 травня]] в Ужгороді після наради БескидуБескида, Волошина і Жатковича зборами було прийнято рішення про приєднання до Чехословаччини. Після цього Масарик послав своїх представників в Карпатську Русь, які після повернення склали рапорт про крайню відсталостівідсталість території. Після дискусій було вирішено відмовити КарпатськоїКарпатській Русі увійтиввійти до складу ЧехословаччиниЧехо-Словаччини. Тим не менш, союзники практично змусили ЧехословаччинуЧехо-Словаччину на переговорах в Сен-Жермені прийняти Карпатську Русь до свого складу, побоюючись, що вона стане частиною Угорщини. Таким чином [[10 вересня]] [[1919]] Карпатська Русь увійшла до складу ЧехословаччиниЧехо-Словаччини на правах автономії. Остаточно статус території був підтверджений [[Тріанонський договір|Тріанонським договором 1920 року]].
 
=== У складі Чехо-Словаччини ===
Конституція Чехословаччини, прийнята [[29 лютого]] [[1920]] ввела в ужиток назву «Підкарпатська Русь» і, починаючи з цього часу, таку назву використовувалося у всіх офіційних відносинах і як політичне поняття в міжнародній практиці. [[29 лютого]] [[1920]] був затверджений герб Підкарпатської Русі - стоячий ведмідь і прапор - синьо-жовте полотнище. [[26 квітня]] був встановлений пост земського губернатора. Ним став [[Григорій Жаткович]]. З [[1923]] року Підкарпатська Русь мала 9 депутатів в чехословацькому парламенті.
 
На знак протесту проти того, що обіцяна [[автономія]] так і не була надана, Жаткович в 1921 році пішов зі свого поста і повернувся до Америки. Після нього на чолі території були були [[Петро Еренфельд]] (1921-1923), [[Бескид Антон Григорович|Антон Бескид]] (1923-1933), Антонін Розсипал (1933-1935), [[Грабар Костянтин|Костянтин Грабар]] (1935-1938).:
Спочатку територія була розділена на три жупи - Ужгородському, Мукачівському та Мармароський, а в 1927 році на 12 районів з районними центрами [[Берегово]], [[Великий Березний]], [[Волово]], [[Іршава]], [[Мукачево]], [[Перечин]], [[Рахів]], [[Свалява]], [[Севлюш]], [[Тячево]], [[Ужгород]], [[Хуст]].
* [[Петро Еренфельд]] (1921-1923),
Політична ситуація в Карпатській Русі була складна. Українофіли на чолі з Августином Волошиним бажали автономії в рамках ЧСР, русофіли, представлені [[Автономно-землеробський союз|Автономно-землеробським союзом]] [[Бродій Андрій Іванович|Андрія Бродія]] і Російської національно-автономної партією уніатського священика Фенцика, яка орієнтувалася на італійських фашистів, підтримували автономію в складі ЧСР чи Угорщині, Об'єднана Угорська партія (близько 10% голосів) вимагала входження до складу Угорщини, комуністи (до 25% голосів) хотіли приєднання до радянської України. Так на виборах [[1935]] року 63% голосів отримали прихильники повної автономії, приєднання до Угорщини або Україна і лише 25% прихильники Чехословаччини. Проти автономії виступали всі чеські партії Карпатської Русі. У вересні [[1938]] року під вимогу населення Закарпаття було змінено офіційну назву землі в складі Чехословаччини на {{lang-cz|Země Zakarpatskoukrajinská}}.
* [[Бескид Антон Григорович|Антон Бескид]] (1923-1933),
[[18 березня]] [[1939]] в Закарпатті були введені угорські війська, незалежність була ліквідована, а територія анексована Угорщиною. У 1944 році Закарпаття було зайнято радянськими військами.
* [[Антонін Розсипал]] (1933-1935),
[[29 червня]] [[1945]] в Москві було підписано угоду про входження колишньої Підкарпатської Русі до складу УРСР (угода 186/1946 Sb. Чехословацького законника). Угода була остаточно ратифікована чехословацьким парламентом 22 листопада 1945 року. Крім того, Чехословаччина погодилася передати СРСР близько 250 км ² території в околицях Чопа - [[Селменці]] ([[Батфа]], [[Галоч]], [[Малі Селменці]], [[Паладь-Комарівці]], [[Палло (Ужгородський район)|Палло]], [[Ратівці]], [[Соломоново]], [[Сюрте]], [[Тисаашвань]], [[Тийглаш]], [[Чоп]]), які не були частиною Підкарпатської Русі, а були частиною словацького [[Земплін]] (велькокапушанского і кралевохлмецкого районів).
* [[Грабар Костянтин|Костянтин Грабар]] (1935-1938).
 
Спочатку територія була розділена на три [[жупа|жупи]] - УжгородськомуУжгородську, МукачівськомуМукачівську та МармароськийМармароську, а в 1927 році на 12 районів з районними центрами [[Берегово]], [[Великий Березний]], [[Волово]], [[Іршава]], [[Мукачево]], [[Перечин]], [[Рахів]], [[Свалява]], [[Севлюш]], [[Тячево]], [[Ужгород]], [[Хуст]].
 
Політична ситуація в Карпатській Русі була складна. Українофіли на чолі з Августином Волошиним бажали автономії в рамках ЧСР, русофіли, представлені [[Автономно-землеробський союз|Автономно-землеробським союзом]] [[Бродій Андрій Іванович|Андрія Бродія]] і РосійськоїРосійською національно-автономноїавтономною партією уніатського священика Фенцика, яка орієнтувалася на італійських фашистів, підтримували автономію в складі ЧСР чи УгорщиніУгорщини, Об'єднана Угорська партія (близько 10% голосів) вимагала входження до складу Угорщини, комуністи (до 25% голосів) хотіли приєднання до радянської України. Так на виборах [[1935]] року 63% голосів отримали прихильники повної автономії, приєднання до Угорщини або УкраїнаУкраїни і лише 25% прихильники Чехословаччини. Проти автономії виступали всі чеські партії Карпатської Русі. У вересні [[1938]] року під вимогу населення Закарпаття було змінено офіційну назву землі в складі Чехословаччини на {{lang-cz|Země Zakarpatskoukrajinská}}.
 
=== Втрата Закарпаття Чехо-Словаччиною ===
[[18 березня]] [[1939]] в ЗакарпаттіЗакарпаття були введені угорські війська, незалежність була ліквідована, а територія анексована Угорщиною. У 1944 році Закарпаття було зайнято радянськими військами.
 
У 1944 році Закарпаття було зайнято радянськими військами. [[29 червня]] [[1945]] в Москві було підписано угоду про входження колишньої Підкарпатської Русі до складу УРСР (угода 186/1946 Sb. Чехословацького законника). Угода була остаточно ратифікована чехословацьким парламентом 22 листопада 1945 року. Крім того, Чехословаччина погодилася передати СРСР близько 250 км ² території в околицях Чопа - [[Селменці]] ([[Батфа]], [[Галоч]], [[Малі Селменці]], [[Паладь-Комарівці]], [[Палло (Ужгородський район)|Палло]], [[Ратівці]], [[Соломоново]], [[Сюрте]], [[Тисаашвань]], [[Тийглаш]], [[Чоп]]), які не були частиною Підкарпатської Русі, а були частиною словацького [[Земплін]] (велькокапушанскогоВелькокапушанського і кралевохлмецкогоКралевохлмецького районів).
 
== Примітки ==
24 314

редагувань