Відкрити головне меню

Зміни

м
Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни
 
== Історія ==
[[ImageФайл:West ukraine.png|thumb|left|200px]]
[[ImageФайл:Czechoslovakia01.png|thumb|left|300px]]
[[ImageФайл:Druhá Československá republika 1938 podkarp. rus.png|thumb|left|300px]]
Після [[Розпад Австро-Угорської імперії | розпаду Австро-Угорської імперії]] [[8 листопада]] [[1918]] першого ряду русинів в [[Стара Любовня| Старій Любовні]], [[Ясіня]] (пізніше в [[Пряшів | Прешові]]) прийнялa постанову про відділення від [[Угорщина | Угорщини]], але питання про приєднання до якоїсь з держав не було вирішене. [[9 листопада]] рада в [[Ужгород]]і висловилася за приєднання до Угорщини з вимогою автономії.
[[12 листопада]] рада русинських емігрантів на чолі з [[Григорій Жаткович|Григорієм Жатковичем]], що пройшла в [[Скрентон]]і (США), попередньо проголосувала за приєднання до Чехословаччини і прийняла рішення провести в плебісцит всіх американських русинів. Опитування пройшов в грудні, і голоси на ньому розділилися наступним чином: 67% проголосувало за входження краю до Чехословаччини, 28% за приєднання до України, 2% за повну незалежність, по 1% за приєднання до Галичини, Угорщини або Росії. Тим часом в Карпатській Русі проходили інші народні збори, які брали різні рішення. Рада в Хусті зажадала приєднання до України, а «Рада галицьких і угорських русинів» на чолі з [[Бескид_Антон_ГригоровичБескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]] в Прешові підтримала рішення приєднатися до Чехословаччини.
Зі свого боку Угорщина надала [[26 грудня]] [[1918]] Закарпаттю автономію у своєму складі під назвою «Руська Крайна». У цей же самий час делегація словацьких русинів вела переговори в Будапешті з Міланом Годжа про приєднання до Чехословаччини.
На початку [[1919]] року Закарпаття зайняла чехословацька армія. [[Григорій Жаткович]] зустрівся в [[Париж]]і з [[Бескид_Антон_ГригоровичБескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]], де був прийнятий меморандум для Паризької мирної конференції. [[23 квітня]] [[1919]] був підготовлено прохання про входження для президента ЧСР [[Томаш_Гарріг_МасарикТомаш Гарріг Масарик|Томаша Масарика]], а [[8 травня]] в Ужгороді після наради Бескиду, Волошина і Жатковича зборами було прийнято рішення про приєднання до Чехословаччини. Після цього Масарик послав своїх представників в Карпатську Русь, які після повернення склали рапорт про крайню відсталості території. Після дискусій було вирішено відмовити Карпатської Русі увійти до складу Чехословаччини. Тим не менш, союзники практично змусили Чехословаччину на переговорах в Сен-Жермені прийняти Карпатську Русь до свого складу, побоюючись, що вона стане частиною Угорщини. Таким чином [[10 вересня]] [[1919]] Карпатська Русь увійшла до складу Чехословаччини на правах автономії. Остаточно статус території був підтверджений Тріанонським договором 1920 року.
Конституція Чехословаччини, прийнята [[29 лютого]] [[1920]] ввела в ужиток назву «Підкарпатська Русь» і, починаючи з цього часу, таку назву використовувалося у всіх офіційних відносинах і як політичне поняття в міжнародній практиці. [[29 лютого]] [[1920]] був затверджений герб Підкарпатської Русі - стоячий ведмідь і прапор - синьо-жовте полотнище. [[26 квітня]] був встановлений пост земського губернатора. Ним став [[Григорій Жаткович]]. З [[1923]] року Підкарпатська Русь мала 9 депутатів в чехословацькому парламенті.
На знак протесту проти того, що обіцяна [[автономія]] так і не була надана, Жаткович в 1921 році пішов зі свого поста і повернувся до Америки. Після нього на чолі території були були [[Петро Еренфельд]] (1921-1923), [[Бескид Антон Григорович|Антон Бескид]] (1923-1933), Антонін Розсипал (1933-1935), [[Грабар Костянтин|Костянтин Грабар]] (1935-1938).
Спочатку територія була розділена на три жупи - Ужгородському, Мукачівському та Мармароський, а в 1927 році на 12 районів з районними центрами [[Берегово]], [[Великий Березний]], [[Волово]], [[Іршава]], [[Мукачево]], [[Перечин]], [[Рахів]], [[Свалява]], [[Севлюш]], [[Тячево]], [[Ужгород]], [[Хуст]].
Політична ситуація в Карпатській Русі була складна. Українофіли на чолі з Августином Волошиним бажали автономії в рамках ЧСР, русофіли, представлені [[Автономно-землеробський_союзземлеробський союз|Автономно-землеробським союзом]] [[Бродій_Андрій_ІвановичБродій Андрій Іванович|Андрія Бродія]] і Російської національно-автономної партією уніатського священика Фенцика, яка орієнтувалася на італійських фашистів, підтримували автономію в складі ЧСР чи Угорщині, Об'єднана Угорська партія (близько 10% голосів) вимагала входження до складу Угорщини, комуністи (до 25% голосів) хотіли приєднання до радянської України. Так на виборах [[1935]] року 63% голосів отримали прихильники повної автономії, приєднання до Угорщини або Україна і лише 25% прихильники Чехословаччини. Проти автономії виступали всі чеські партії Карпатської Русі. У вересні [[1938]] року під вимогу населення Закарпаття було змінено офіційну назву землі в складі Чехословаччини на {{lang-cz|Země Zakarpatskoukrajinská}}.
[[18 березня]] [[1939]] в Закарпатті були введені угорські війська, незалежність була ліквідована, а територія анексована Угорщиною. У 1944 році Закарпаття було зайнято радянськими військами.
[[29 червня]] [[1945]] в Москві було підписано угоду про входження колишньої Підкарпатської Русі до складу УРСР (угода 186/1946 Sb. Чехословацького законника). Угода була остаточно ратифікована чехословацьким парламентом 22 листопада 1945 року. Крім того, Чехословаччина погодилася передати СРСР близько 250 км ² території в околицях Чопа - [[Селменці]] ([[Батфа]], [[Галоч]], [[Малі Селменці]], [[Паладь-Комарівці]], [[Палло_Палло (Ужгородський_районУжгородський район)|Палло]], [[Ратівці]], [[Соломоново]], [[Сюрте]], [[Тисаашвань]], [[Тийглаш]], [[Чоп]]), які не були частиною Підкарпатської Русі, а були частиною словацького [[Земплін]] (велькокапушанского і кралевохлмецкого районів).
 
== Примітки ==
* [[Історія Закарпаття]]
* [[Пряшевська Русь]]
== Посилання ==
* [http://litopys.org.ua/grendzha/grendzh02.htm Василь Ґренджа-Донський ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ (ЩОДЕННИК)]
{{безБез джерел|дата=лютий 2013}}
{{hist-stub}}
 
[[fr:Ruthénie subcarpathique]]
[[pl:Ruś Podkarpacka]]
[[ru:Подкарпатская Русь]]
[[rue:Підкарпатьска Русь]]
[[sk:Podkarpatská Rus]]
[[ru:Подкарпатская Русь]]
220 373

редагування