Функціональна електроніка: відмінності між версіями

'''Функціональна електроніка''' - підрозділ [[твердотільна електроніка|твердотільної електроніки]], що охоплює питання використання різноманітних [[фізика твердого тіла|фізичних явищ у твердих середовищах]] для інтеграції різн. схемотехнічних функцій в обсязі одного [[тверде тіло|твердого тіла]] (функціональної інтеграції) та створення електронних пристроїв з такою інтеграцією. На відміну від схемотехнічної інтеграції функціонально простих елементів (резисторів, конденсаторів, діодів, транзисторів і т. п.), які локалізовані в різн. ділянках твердого тіла і здатні виконувати складні схемотехн. ф-ції лише в сукупності, наприклад у складі ІС, що включає в себе також елементи зв'язку (міжз'єднання), при функціон. інтеграції складні схемотехн. ф-ції і їхні комбінації можуть реалізуватися фіз. процесами, що протікають у всьому робочому об'ємі твердого тіла. Перехід від схемотехн. інтеграції до функціональної дозволить усунути значну частину принципових і технологіч. труднощів, пов'язаних з необхідністю формувати в одному кристалі безліч дрібноструктурних елементів і міжз'єднань.

електромагн. полів з електронами і атомами у твердих середовищах. При створенні приладів Ф. е. можуть бути використані матеріали різної природи - [[напівпровідник|НП]], магнітодіелектрики, [[п'єзоелектрики]], [[сегнетоелектрики]], а також шаруваті гомо- і [[гетероструктура|гетероструктури]] з цих матеріалів. Прикладами приладів Ф. е. є акустоелектронні прилади, прилади на хвилях просторового заряду в [[тверде тіло|твердому тілі]], [[Прилад із зарядовим зв'язком|прилади із заряднимзарядовим зв'язком]], оптоелектронні пристрої з розподіленою взаємодією і т. п.