Садиба Знаменське-Райок: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Lorry (обговорення | внесок)
вікіфікація
Рядок 1:
 
{{в роботі}}
{{Пам'ятка
|тип = Палац
Рядок 41:
|розмір карти країни = <!-- для відключення карти розмір карти країни = 0 -->
}}
 
 
'''Садиба Знаменське-Райок''' ( {{lang-ru|Усадьба Знаменское-Раёк}}) - історична садиба, котра належала сенаторові Ф.Глібову і вибудувана за проектом архітектора [[Львов Микола Олександрович|Миколи Львова]] .
 
 
== Історія створення ==
 
Рідкісний ансамбль із палацу[[палац]]у і чотирьох компактних флігелів в оточенні периметральної колонади він створив для сенатора Ф. І. Глібова. Садиба Знаменське-Райок останнього неподалік міста [[Торжок]] мала ще одну приховану функцію — його розглядала як власний подорожній палац імператриця [[Катерина ІІ]]. Звідси [[бароко]]вий масштаб п'яти окремих споруд, поєднаних колонадою ( рідкісний серед садибних споруд Львова), котрий стримують лише типові архітектурні форми [[Палладіанство|палладіанства]].
 
Розкішний садибний будинок з флігелями і пейзажним парком був вибудованй на дорозі від [[Санкт-ПетербургаПетербург]]а до [[Москва|Москви]]. Причетними до створення садово-паркового ансамбля були також архітектори К. Буци, А.Трофимов, англієць В. Ірвен, италієць [[Франческо Руска]].
 
За межами парадного двору ( [[курдонер]]у ) був створений пейзажний парк на високому березі річки Логовеж. Переказують, що тут були штучні ставки, паркові містки, вибудовані з місцевих валунів, купальня, Грот, паркові павільйони та скульптури <ref> Глумов А. «Н. А. Львов», серия «Жизнь в искусстве», М, «Искусство», 1980, с.119</ref>.
Рядок 57 ⟶ 55:
[[Файл:Side Bulding of the Rayok Country-House.jpg|міні|центр|300пкс|Подвір'я садиби Знаменське-Райок, фото [[2008]] року..]]
 
Незважаючи на невідповідне використання за часів [[СРСР]], ансамбль споруд колишньої садиби непогано зберігся, навіть наскрізна галерея, утворена змісцями дво- місцями однорядною доричною колонадою. Об'єм господського будинка вибудований в надзвичайно спрощених формах палладіанства, і лише його висота доводить його головування в ансамблі. Лише головнийГоловний вхід прикрашений трикутним [[фронтон]]ом, чотириколонним [[портик]]ом та високими сходами. Серед стриманого декору [[фасад]]а - [[руст]] першого поверха та сандрики над віконними отворами. Будинок вінчає приземкуватий бельведер, що приховує подвійне [[склепіння]] центральної зали, улюблене в спорудах Миколи Львова. Історичні інтер'єри частково збрігли спрощений класичний декор і характерні стінописи кінця 18 століття <ref> Глумов А. «Н. А. Львов», серия «Жизнь в искусстве», М, «Искусство», 1980, с.118</ref>.
 
Чотири флігелі — однакової компактної форми з невисокими куполами, що не відповідало різним функціям споруд. Тому два із чотирьох флігелів поєднані блоком-прибудовою по-за межами колонади, що збільшило корисну площу флігелів.
 
 
== В 20 ст. ==