Золота доба ісламу: відмінності між версіями

нема опису редагування
м (r2.7.1) (робот додав: it:Epoca d'oro islamica)
Немає опису редагування
[[Файл:Map of expansion of Caliphate.svg|thumb | 400 px | Експансія ісламу в 622–750 ррроках.]]
[[Файл:Silver Dirham.png | thumb | 180 px | Ісламський срібний дірхем 729 р.]]
[[Файл:110409_042.jpg|thumb|200px| Jerusalem. Рештки Золотої доби ісламу]]
[[Файл:80525560_0eb2c1d54a_o.jpg|thumb| 200 px | [[Альгамра]] Палац в Гранаді, Іспанія]]
 
'''Золота́ доба́ ісла́му''' або '''Ісла́мське відро́дження''',<ref> Joel L. Kraemer (1992), ''Humanism in the Renaissance of Islam'', p. 1 & 148, Brill Publishers, ISBN 90-04-07259-4.</Ref>&nbsp;— історичний період приблизно з [[VIII]] по [[XIII]]&nbsp;в. н.&nbsp;ест., на початку якого [[Арабський халіфат]] був найбільшою державою свого часу. У рамках халіфату склався спільний мусульманський культурний простір, який продовжував існувати і після його розпаду. Завдяки цьому ісламські вчені, письменники та діячі мистецтва зазначеного періоду внесли значний вклад у розвиток світової науки і культури. Після розпаду Арабського халіфату розвиток [[іслам]]ської культури поступово сповільнюється, проте досягнення мусульманських мислителів стають відомі в Європі і дають поштовх розвитку європейської культури. [[Говард Тернер]] пише: «мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти».
 
{{Цитата | Мене дивує, що так мало людей усвідомлює, який внесок ісламські вчені внесли в розвиток світової науки. Чому ж мусульман представляють як завгодно, тільки не як вченими, чиї ідеї справді були революційними?}}
Джим Аль-Халілі
 
На початку VIII століття ісламські [[халіф]]и управляли величезною територією. І як багато успішних правителів, подібно [[Гай Юлій Цезар|Цезарю]] і [[Наполеон]]у, вони розуміли, що політична влада і науковий прогрес йдуть рука об рукупоруч, а тому вчені користувалися величезною підтримкою з боку правителів. Для цього було багато причин&nbsp;— деякі з них практичні. Знання медицини допомагало рятувати життя, військової техніки&nbsp;— вигравати війни, знання математики дозволяло регулювати державні фінанси. Іслам сприяв розвитку науки, адже сам [[Пророк]] (саллялаху аляйхі васалом) велів віруючим шукати знання, навіть якщо доведеться йти за ними в [[Китай]]. Деякі вчені навіть називають цю епоху «ерою ісламської наукової революції», що відображає ступінь впливу і внесок мусульман у становлення сучасної науки.
 
Освіті відводилася пріоритетна роль; так, електронна енциклопедія Wikipedia наводить такі цифри&nbsp;— до 10 століття в [[Кордова|Кордові]] налічувалося 700 мечетей і 70 бібліотек, в [[Каїрі]] була бібліотека з двома мільйонами книг, а [[університет Аль-Кайруан]] ([[Марокко]]) визнаний Книгою рекордів Гіннеса найдавнішим [[університет]]ом у світі, що гарантує видачу дипломів.