Штепа Костянтин Теодосійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
== Біографічні відомості ==
 
Народився в старовинному місті Лохвиця в сімїродині православного священика з німецькими етнічними коріннями.
 
Навчався в [[Полтавська духовна семінарія|Полтавській духовній семінарії]] (1910–1914) та на історико-філологічному факультеті [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзького університету]] у професора [[Ростовцев Михайло Іванович|Михайла Ростовцева]].
Рядок 15:
З 1922 р викладач, з 1927 професор цього інституту. Захистив докторську [[Дисертація|дисертацію]]. З 1930 р. завідувач кафедри історії стародавнього світу і середніх віків [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], одночасно старший науковий співробітник [[Національна академія наук України|АН УРСР]], співробітник Культурно-Історичної комісії й Комісії сходознавства [[ВУАН]]. З 1931 р. призначений головою Комісії з історії [[Візантійська імперія|Візантії]] АН УРСР.
 
ВУ лютому 1938 заарештований, до вересня 1939 перебував у київській тюрмі [[НКВС]]. Звільнений без пред'явлення звинувачення.
 
Під час німецької окупації — зав. відділом народної освіти, [[ректор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] ([[1941]]), редактор щоденника «[[Українське Слово|Нове Українське Слово]]» ([[1941]]–[[1943]], Київ).
 
Після війни — в еміграції — з початку в Західній Німеччині, потім ву [[США]]. В [[Німеччина|Німеччині]] він працював бібліотекарем [[кардинал Клеменс фон Гален|кардинала фон Галена]]; у 1947-491949 активно співробітничав у журналах [[«Посєв»]] та [[«Грані»]]; викладав російську мову і літературу в американській армійській школі (1950–1952). Поряд з такими науковцями як [[Авторханов Абдурахман Геназович|А. Г. Авторханов]], В. О. Яковлєв (Б. Троіцький), О. П. Філіпов, К. Г. Криптон, В. П. Марченко, був одним із співзасновників та співробітників «Інституту для вивчення історії та культури СРСР» у [[Мюнхен]]і (1950).
 
З 1952 р. він жив у США, працював оглядачем «[[Радіо Свобода]]».