Терлецький Остап Степанович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікі, категорія |
Altisar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Остап Степанович Терлецький''' (
Народився в с. [[
Терлецький був одним з керівників нової радикальної течії [[народовці]]в, яка пізніше дала почин до створення [[Русько-українська радикальна партія|Української Радикальної Партії]]; прихильник [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманова]] і [[Подолинський Сергій|С. Подолинського]], разом з яким видавав у Відні популярну соціалістичну літературу українською мовою («метелики»).
У 1874–1877 голова «Січі» у Відні, [[1877]] заарештований разом з [[Франко Іван Якович|І. Франком]], М. Павликом й іншими за пропаґанду соціалізму; пізніше став адвокатом у Львові й участі в громадському житті не брав.
Рядок 12:
----
5 лютого 1850 року народився [[Остап Степанович Терлецький]] український публіцист і літературознавець(псевд. В. Кістка, І. Заневич, Р. Мак), який належав до тієї ж когорти «каменярів», що й [[Іван Франко]]. Він був представником західноукраїнської молоді, яка займалася питаннями розвитку громадського та літературного життя України. Публіцистична, літературно-критична, фольклористична та епістолярна спадщина [[Остапа Терлецького]] ще й досі не зібрана в окремому виданні. Його праці не виявлені в повному обсязі й недостатньо вивчені. Відомо, що Терлецький народився в сім'ї священика, здобув достойну освіту, вільно володів німецькою, польською, англійською та французькою мовами. Будучи людиною високоосвіченою, [[Остап Терлецький]] протягом життя здійснював значний вплив на інтелектуальне життя молоді. Активна громадська діяльність та мужність Остапа Терлецького захоплювала [[Івана Франка]]. Їх єднала міцна дружба, спільність ідейно-творчих інтересів. Після смерті свого друга, Франко зробив чимало, щоб зібрати й опублікувати ряд матеріалів з рукописної спадщини Терлецького.
----
У 1876 і 1877 разом з І. Франком, М. Павликом його притягали до судової відповідальності за пропаганду соціалізму. Пізніше займався адвокатською практикою, був співробітником львівських революц.-демократичних видань («Молот», «Світ», «Житє і слово»). На світогляді Т. позначився вплив марксизму. Т. одним з перших у Галичині закликав до створення політичної організації робітничого класу. Єдиний порятунок для селян від розорення внаслідок розвитку капіталізму він вбачав у боротьбі за соціалізм. Але соціалі¬тичні ідеї Т. мали утопічний характер. Основні твори: «Галицько-руський нарід і галицько-руські народовці» (1874), «Лихва на Буковині» (1878), «Робітницька плата і рух робітницький в Австрії в послідніх часах» (1881), «Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872 р.» (1894—95), «Галицько-руське письменство 1848—1865 рр.» (1903)
== Література ==
* {{ЕУ}}
* {{УРЕС-1/3}}
* [[Українська Радянська Енциклопедія]] (1963), т.14, ст.358л
* Нарис історії філософії на Україні. К. 1966; Леськів Б. Рев. демократизм Остапа Тєрлецького, у кн. Укр. літературознавство, випуск VIII. Л. 1970.
[[Категорія:Народились 5 лютого]]
| |||