Снаряд з ядерною боєголовкою: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 13:
''Система автоматики'' підриву ядерного снаряду забезпечує безпеку своїх військ при зберіганні, транспортуванні та бойовому застосуванні ядерного боєприпасу, а також вибух ядерного заряду в необхідний момент часу або в заданій точці траєкторії.
''Підривний пристрій'' призначений для подання команди системі автоматики на вибух ядерного
Контактні датчики спрацьовують у момент зустрічі боєприпасу з перешкодою, а дистанційні — на заданій висоті (глибині) від поверхні землі (води).
Дистанційні датчики в залежності від типу і призначення [[ядерні боєприпаси|ядерного боєприпасу]] можуть бути тимчасовими, [[Інерція|інерційними]], [[Барометричний тиск|барометричними]], [[радіолокація|радіолокаційними]],
''Джерелами живлення'' для ядерного боєприпасу слугують [[акумуляторна батарея|акумуляторні батареї]] різних типів. Потужність ядерного снаряду характеризується [[тротиловий еквівалент|тротиловим еквівалентом]].
== Ядерні заряди ==
Рядок 25:
Розрізняють два основних види ядерних зарядів:
# заряди, енергія вибуху яких обумовлена [[Ланцюгова реакція|ланцюговою реакцією]] речовин, що поділяються, переведених в надкритичний стан, — ''атомні заряди'';
# заряди, [[енергія]] вибуху яких обумовлена [[Ядерний синтез#Термоядерна реакція|термоядерною реакцією]] [[Ядерний синтез|синтезу ядер]], — ''термоядерні заряди''.
Основним елементом атомних зарядів є діляться речовина (ядерне вибухова речовина).
| |||