Снаряд з ядерною боєголовкою: відмінності між версіями

Основними елементами ядерного снаряду є: [[Корпус (техніка)|корпус]], [[ядерний заряд]], система автоматики підриву, [[підривний пристрій]] і [[джерело живлення]]. Корпус слугує для розміщення всіх елементів ядерного снаряду, а також для запобігання їх від впливу зовнішнього середовища.

В головних (бойових) частинах [[артилерійський снаряд|артилерійських снарядів]], ''[[Корпус (техніка)|корпус]]'' виконує додаткові функції, пов'язані із забезпеченням необхідного характеру руху під час польоту снаряду по траекторії[[траєкторія|траєкторії]].

''Ядерний заряд'' являє собою пристрій, в якому здійснюється вибуховий процес виділення внутріядерної енергії. Система автоматики підриву ядерного снаряду забезпечує безпеку своїх військ при зберіганні, транспортуванні та бойовому застосуванні ядерного боєприпасу, а також вибух ядерного заряду в необхідний момент часу або в заданій точці траєкторії.

''Підривний пристрій'' призначений для подання команди системі автоматики на вибух ядерного боєприпасу по досягненні їм заданих координат відносно цілі. В залежності від типу ядерного снаряду і характеру цілі використовуються контактні, неконтактні (радіолокаційні, барометричні, гідростатичні та інші) і дистанційні (тимчасові) підривні пристрої.

''Джерелами живлення'' для ядерного боєприпасу слугують акумуляторні батареї різних типів. Потужність ядерного снаряду характеризується тротиловим еквівалентом.