Охорона довкілля: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: war:Syensa pankalibongan |
Zaiar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 36:
У результаті “парникового ефекту” до 30-х рр. XXI ст. середня температура приземного шару повітря може підвищитися на 3±1,5 °С, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне – біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік. По-третє, кислотні осади стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають в країнах Європи, Півн. Америці, а також в районах найбільших аґломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних осадів – надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні осади завдають шкоди будівлям, пам’ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.
== [[Охорона вод|Охорона водних ресурсів]] ==
[[Охорона вод|Охорона водних ресурсів]] - це сукупність правових, організаційних, технологічних, економічних, наукових і соціальних заходів, спрямованих на попередження та усунення [[забруднення вод|забруднення]], засмічення та виснаження водних об'єктів з метою оптимального задоволення потреб населення та галузей економіки у воді нормативної [[якість води|якості]].
Проблема забруднення та виснаження [[водні ресурси|в о д н и х р е с у р с і в]] викликана зростанням
== Охорона земельних ресурсів ==
Рядок 63 ⟶ 64:
* [[Охорона надр]]
* [[Охорона вод]]
* [[Охорона природи]]
* [[Охорона навколишнього середовища в процесі користування нафтогазоносними надрами]]
|