Охорона довкілля: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот додав: war:Syensa pankalibongan
Zaiar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 36:
У результаті “парникового ефекту” до 30-х рр. XXI ст. середня температура приземного шару повітря може підвищитися на 3±1,5 °С, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне – біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік. По-третє, кислотні осади стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають в країнах Європи, Півн. Америці, а також в районах найбільших аґломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних осадів – надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні осади завдають шкоди будівлям, пам’ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.
 
== [[Охорона вод|Охорона водних ресурсів]] ==
[[Охорона вод|Охорона водних ресурсів]] - це сукупність правових, організаційних, технологічних, економічних, наукових і соціальних заходів, спрямованих на попередження та усунення [[забруднення вод|забруднення]], засмічення та виснаження водних об'єктів з метою оптимального задоволення потреб населення та галузей економіки у воді нормативної [[якість води|якості]].
 
Проблема забруднення та виснаження [[водні ресурси|в о д н и х р е с у р с і в]] викликана зростанням споживаннявикористання води промисловістю, сільським і житлово-комунальним господарствам, з одного боку, і [[забруднення вод|забрудненням водних джерелоб'єктів]] – з іншого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км3 води, з них в сільському господарстві близько 3400, промисловості 2200, на комунальногосподарсько-побутові потреби 400 км3. [[Забруднення вод|Забруднення]] багатьох водних об’єктів суші (особливо в країнах Зах. Європи і Півн. Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0,2 – 0,5 отрутохімікатів; 0,1 – хлорорганічних пестицидів; 5 – 11 – нафти і ін. вуглеводнів; 10 – хімічних добрив; 6 – фосфорних сполук; 0,004 – ртуті; 0,2 – свинцю; 0,0005 – кадмію; 0,38 – міді; 0,44 – марганцю; 0,37 – цинку; 1000 – твердих відходів; 6,5 – 50 – твердого сміття; 6,4 – пластмас. У Півн. Атлантиці нафтова плівка займає 2 – 3% площі. Найбільш забруднені нафтою Північне і Карибське моря, Персидська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.
 
== Охорона земельних ресурсів ==
Рядок 63 ⟶ 64:
 
* [[Охорона надр]]
* [[Охорона вод]]
* [[Охорона природи]]
* [[Охорона навколишнього середовища в процесі користування нафтогазоносними надрами]]