Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Romania1941.png|thumb|right|250px]]
'''Королі́вство Руму́нія''' — історична держава, що існувала з [[1881]] по [[1947]] роки на території сучасної [[Румунія|Румунії]] та окрім цього включала в себе [[Бессарабія|Бессарабію]], [[Північна Буковина|Північну Буковину]], [[Південна Добруджа|Південну Добруджу]].
 
== Географічні та демографічні дані ==
=== Територія ===
Королівство Румунія в різні роки свого існування охоплювало різні території. До моменту проголошення Румунії королівством до складу держави входили [[Валахія]], [[Молдова (історична область в Румунії)|Молдова]], [[Добруджа]]. Східний кордон королівства проходив по річках [[Прут (річка)|Прут]] та [[Дунай]], південий — по річці Дунай, східний проходила вздовж західних меж Баната, північний — по вершинах [[Карпатські гори|Карпатських гір]], а потім на схід до Прута. на південно-сході королівство виходило до [[Чорне море|Чорного моря]].
В 1913 році, за результатами [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]], Румунія анексувала Південну Добруджу, що до цього належала [[Болгарія|Болгарії]]. Масштабна зміна меж відбулася в 1918 році, з [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпадом Австро-Угорщини]] [[Розпад Російської імперії|і Російської імперії]]. Після розпаду цих держав до складу Румунії увійшли [[Банат]], [[Буковина]], [[Трансільванія]], [[Марамуреш]], [[Бессарабія]] (остання в [[СССР]] вважалася окупованою територією). С 1918 по 1940 роки кордону Румунії пролягали на півдні від [[Кранево]] на березі Чорного моря до [[Туртукайская гора|Туртукайской гори]] у Дунаю. Вона починається на заході у Туртукайской гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево, потім по Дунаю до Баната; в Банаті межа повертала на північ (цей регіон був розділений на дві частини Румунією і [[Югославія|Югославією]]), а потім біля кордонів [[Угорщина|Угорщини]] на північний схід і проходила по північних районах Трансільванії до Буковини; тут вона повертала на схід і йшла до Дністра, а потім по Дністру на південь до [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] і Чорного моря.
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|left|Королівство Румунія з [[1881]] по 1918 роки; т. н. [[Старе королівство]]]]В 1940 році королівство втратило низку регіонів: [[Північна Трансільванія|Північну Трансільванію]], що відійшла до Угорщини, Бессарабію і Буковину, що увійшли до складу Радянського Союзу, Південну Добруджу, знову увійшла до складу Болгарії. Тепер східний кордон королівства знову проходила по Пруту і Дунаю, а кордон в Добруджі проходила по лінії 1912 року. Румунська територія значно скоротилася. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Румунія напала на СРСР, зайнявши Бессарабію, Буковину і межиріччі Дністра і [[Західний Буг|Західного Бугу]]. Ці території, крім [[Трансністрія|Трансністрії]], були оголошені румунськими властями як складова частина Румунії. Трансністрія була окупаційною зоною. Після Другої світової війни Румунії була повернута Північна Трансільванія, в свою чергу [[район Герца]], [[острів Зміїний]] і кілька островів в [[Дельта Дунаю|дельті Дунаю]] відійшли до СРСР.
Королівство Румунія до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] межувало з Болгарією, [[Сербія|Сербією]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]] та [[Російська імперія|Російською імперією]]. В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і в XX столітті королівство межувало з Болгарією, Югославією, Угорщиною, [[Чехословаччина|Чехословаччиною]], [[Польща|Польщею]], СРСР. Напередодні Другої світової війни Румунія втратила спільних кордонів з Чехословаччиною та Польщею.
=== Адміністративно-територіальний поділ ===
[[Файл:Judetele Romaniei interbelice-stnd1.png|thumb|Карта адміністративно-територіального поділу Румунії на рівні [[жудець з [[1918]] по 1940 роки]]]]
[[Файл:Tinuturi Romania.svg|thumb|[[цинутів Румунії в 1939 році]]]]
Столицею королівства був [[Бухарест]]. Основною адміністративно-територіальної одиницею — [[жудець]]. Територія королівства Румунії за весь час його існування неодноразово змінювалася, тому в різні періоди своєї історії в королівстві було різну кількість жудеців. Наприкінці [[XIX століття|XIX]] — початку XX століття Румунія ділилася на 3 провінції ([[Валахія]], [[Добруджа]] та [[Молдова (історична область в Румунії)|Молдова]]), кожна з яких складалася з округів. Всього в державі було 32 округу, аналогічні пізніше введеним жудець. До того моменту в складі Румунії не було [[Бессарабія|Бессарабії]], [[Південна Добруджа|Південної Добруджі]] та [[Трансільванія|Трансільванії]]. С [[1938]] по [[1940 рік]] королівство [[цинутів Румунії (1938 — 1940)|ділилося]] на цинутів [[Арджеш (цинутів)|Арджеш]], [[Крішурь (цинутів)|Крішурь]], [[Дунеря (цинутів)|Дунеря]], [[Жиу (цинутів)|Жиу]], [[мерій (цинутів)|мерій]], [[Муреш (цинутів)|Муреш]], [[Ністру (цинутів)|Ністру]], [[Прут (цинутів)|Прут]], [[Сучава (цинутів)|Сучава]], [[Тіміш (цинутів)|Тіміш]].
З [[1918]] по 1940 роки Румунія [[Велика Румунія|досягла максимального розширення своїх кордонів]] за свою історію, в цей момент в ній був 71 жудець<ref name="judeti">{{cite web
|url = http://www.whp057.narod.ru/ruman.htm
|title = Румунія
|work = World Wide History Project
|accessdate = 2009-02-28
|lang = ru
|deadlink = 404
}}</ref>: Алба (центр&nbsp; — [[Алба-Юлія]]), Арад (центр&nbsp; — [[Арад (Румунія)|Арад]]), Арджеш (центр&nbsp; — [[Куртя-де-Арджеш]]), Бакеу (центр&nbsp; — [[Бакеу]]), Бая (центр&nbsp; — [[Фелтічені]]), Біхор (центр&nbsp; — [[Орадя]]), Ботошані (центр&nbsp; — [[Ботошані]]), Брашов (центр&nbsp; — [[Брашов]]), Бреїла (центр&nbsp; — [[Бреїла]]), Бузеу (центр&nbsp; — [[Бузеу]]), Белць (центр &nbsp; — [[Бельци]]), Васлуй (центр&nbsp; — [[Васлуй]]), Влашка (центр&nbsp; — [[Джурджу (місто)|Джурджу]]), Вилча (центр&nbsp; — [[Римніку-Вилча]]), Горж (центр&nbsp; — [[Тиргу-Жіу]]), Долж (центр&nbsp; — [[Крайова]]), Дорохой (центр&nbsp; — [[Дорохой]]), Дуростор (центр&nbsp; — [[Силистра]]), Димбовіца (центр&nbsp; — [[Тирговіште (місто, Румунія)|Тирговіште]]), Ізмаїл (центр&nbsp; — [[Ізмаїл]]), Ілфов (центр&nbsp; — [[Бухарест]]), Каліакра (центр&nbsp; — [[Базарджіка]]), Караш (центр&nbsp; — [[Оравіца (місто)|Оравіца]]), Кагул (центр&nbsp; — [[Кагул (місто)|Кагул]]), Клуж (центр&nbsp; — [[Клуж-Напока|Клуж]]), Ковурлуй (центр&nbsp; — [[Галац]]), Констанца (центр&nbsp; — [[Констанца]]), Кимпулунг (центр&nbsp; — [[Кимпулунг]]), Лапушна (центр&nbsp; — [[Кишинів]]), Марамуреш (центр&nbsp; — [[Сірет]]), Мехедінць (центр&nbsp; — [[Турну-Северин]]), Муреш (центр&nbsp; — [[Тиргу-Муреш]]), Мусчел (центр&nbsp; — [[Кимполунг]]), Несеуд (центр&nbsp; — [[Бистриця (Румунія)|Бистриця]]), Нямц (центр&nbsp; — [[Пьятра-Нямц]]), Одорхей (центр&nbsp; — [[Одорхей]]), Олт (центр&nbsp; — [[Слатіна (Румунія)|Слатіна]]), Орхей (центр&nbsp; — [[Оргіїв]]), Прахова (центр&nbsp; — [[Плоєшті]]), Путна (центр&nbsp; — [[Фокшани]]), Роман (центр&nbsp; — [[Роман]]), Романаці (центр &nbsp; — [[Каракал (місто)|Каракал]]), Римніку-Серат (центр&nbsp; — [[Римніку-Серат]]), Радівці (центр&nbsp; — [[Радівці]]), Сату-Маре (центр&nbsp; — [[Сату-Маре]]), Северин (центр&nbsp; — [[Лугож]]), Сібіу (центр &nbsp; — [[Сібіу]]), Сомеш (центр&nbsp; — [[Деж]]), Сорока (центр&nbsp; — [[Сорока (місто)|Сороки]]), Сторожинець (центр&nbsp; — [[Сторожинець]]), Сучава (центр&nbsp; — [[Сучава]]), Селаж (центр&nbsp; — [[Залеу]]), Текуч (центр&nbsp; — [[Текуч]]), Телеорман (центр&nbsp; — [[Турну-Мегуреле]]), Тігіна (центр&nbsp; — Тигина, сучас. [[Бендери]]), Тіміш Торонтал (центр&nbsp; — [[Тімішоара]]), Трей Скауне (центр — [[Сфинту-Георге]]), Тулча (центр — [[Тулча]]), Турда (центр&nbsp; — [[Турда]]), Тутова (центр&nbsp; — [[Бирлад]]), Тирнава-Маре (центр&nbsp; — [[Сігішоара]]), Тирнава-Міке (центр&nbsp; — [[Блаж]]), Фегераш (центр&nbsp; — [[Фегераш]]), Фелчиу (центр&nbsp; — [[Хуші]]), Хотин (центр&nbsp; — [[Хотин]]), Хунедоара (центр&nbsp; — [[Діва (місто)|Діва]]), Чернеуць (центр&nbsp; — [[Чернівці]]), Четатя-Албе (центр&nbsp; — Четатя-Албе, сучас. [[Білгород-Дністровський]]), Чук (центр&nbsp; — [[Меркурія-Чук]]), Яломіца (центр&nbsp; — [[Келераші]]), Ясси (центр&nbsp; — [[Ясси]]).
В 1940 році Румунія втратила жудець Белць, Ізмаїл, Кагул, Лапушна, Орхей, Сорока, Сторожинець, Тигина, Хотин, Чернеуць, Четатя-Албе ([[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|увійшли до складу]] [[СССР]]), Біхор, Клуж, Марамуреш, Муреш, Несеуд, Одорхей, Сату-Маре, Сомеш, Селаж, Трей Скауне, Чук ([[Другий Віденський арбітраж|увійшли до складу]] [[Угорщина|Угорщини]]), Дуростор і Каліакра ([[Крайовскій мирний договір|увійшли до складу]] [[Болгарія|Болгарії]])<ref name="judeti" />.
=== Населення ===
Кількість жителів Румунії не було постійним, приріст населення в кінці XIX століття був високим. В 1890 році в Румунії проживало 5&nbsp;300&nbsp;000 людина, в [[1900]]&nbsp; — 6&nbsp;000&nbsp;000 людина, в [[1910]]&nbsp; — 6&nbsp;900&nbsp;000 людина, в [[1915]]&nbsp; — 7&nbsp;800&nbsp;000 чоловік. в 1921 року населення країни різко збільшилася, переважно за рахунок розширення території в попередні роки, і склало 15&nbsp;600&nbsp;000 чоловік. В 1939 році в державі вже проживало 19&nbsp;900&nbsp;000 чоловік. З втратою Північної Трансільванії, Південної Добруджі, Північної Буковини та Бессарабії чисельність населення держави скоротилася за рахунок втрати частини жителів, проживали на цих територіях, і склала 13&nbsp;600&nbsp;000 чоловік. З поверненням Північної Трансільванії напередодні ліквідації монархії в 1946 році число жителів Румунії знову зросло і становило 15&nbsp;800&nbsp;000 осіб<ref>{{cite web
|url = http://www.tacitus.nu/historical-atlas/population/balkans.htm
|title = Population of Eastern Balkans
|publisher = Historical Atlas
|accessdate = 2009-03-07
|lang = en
|archiveurl = http://www.webcitation.org/65hJzY7KG
|archivedate = 2012-02-24
}}</ref>.
[[Файл:Harvest time in Romania, 1920.jpg|thumb|left|Румунські селяни, малюнок [[1920 року]]Основу населення держави становили [[румуни]], їх чисельність в різні роки складала від 71, 9 % ([[1930]]) до 92, 2 % ([[1899]]). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали [[євреї]] (близько 5 %). після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансільванські [[угорці]] ([[секеі]] та [[чангоші]]), євреї зайняли четверте місце (після [[Німці|німців]]). в 1930 році кількість угорців в Румунії становило 7 % або 1&nbsp;400&nbsp;000 людина, німців&nbsp; — 4, 1 %, євреїв&nbsp; — 4 %. Згідно [[Перепис населення Румунії (1930)|перепису населення 1930 року]], [[русини]] та [[українці]] складали 3, 2 %, [[російські]]&nbsp; — 2, 3 %, [[болгари]]&nbsp; — 2 %. Також в Румунії проживали [[турки]], [[гагаузи]], [[чехи]], [[словаки]], [[серби]], [[хорвати]], [[словенці]], [[поляки]], [[татари]], [[вірмени]], [[албанці]] та інших.<ref name="populatia">{{cite book|title = Recens&#259;m&#226;ntul popula&#355;iei din 1930|pages=XXIV|title = Popula&#355;ia pe Neamuri|publisher = Institutul Central de Statistic&#259;|url = http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ro/3/3d/Recensamant1930-II-XXIV.jpg|accessdate = 2008-07-20|language = Romanian}}</ref> В 1930 році 73 % жителів королівства назвали своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунський]], 8, 6 %&nbsp; — [[Угорська мова|угорський]], 4, 2 %&nbsp; — [[Російська мова|російська]], 3, 6 %&nbsp; — [[Українська мова|український]], 2, 9 %&nbsp; — [[їдиш]], 2 %&nbsp; — [[Болгарська мова|болгарський]], 1, 6 %&nbsp; — [[Турецька мова|турецький]] та [[татарська мова|татарський]]. Згідно перепису населення, 72 % населення Румунії сповідували [[православ'я]], 7, 9 %&nbsp; — [[Греко-католицька церква|греко-католицизм]], 8 %&nbsp; — [[Римсько-католицька церква|римо-католицизм]], 3, 9 %&nbsp; — [[кальвінізм]], 2, 2 %&nbsp; — [[лютеранство]]<ref name="populatia" />.
 
== Історія ==
200 486

редагувань