Вікіпедія

Чемеровецький район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинути редагування 95.132.94.88 до зробленого EmausBot
Рядок 63:
Двічі по району пронісся ураган [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. У Чемеровецькій землі сплять вічним сном 1511 воїнів-визволителів з різних республік Радянського Союзу. З поля бою не повернулись 6125 земляків. За мужність і відвагу у боях з німецько-фашистськими загарбниками звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] удостоєні генерал армії [[Іван Григорович Павловський]], [[Антон Петрович Бринський]], [[Олександр Давидович Головатюк]], [[Олександр Кіндратович Коробчук]], [[Василь Петрович Олійник]]. Величезних збитків завдала району німецько-фашистська окупація (липень 1941 — березень 1944 рр.) Вони обчислюються сумою в один мільярд карбованців у цінах 1944 року. Окупанти розстріляли і замучили 508 мирних жителів, вивезли на примусові роботи до Німеччини 3125 чоловік. Героїчними зусиллями краяни підняли з руїн народне господарство, дали друге життя селам, прикрасили землю садами. Їх трудовий подвиг відтворено на знаменитому полотні художниці [[Яблонська Тетяна Нилівна|Тетяни Нилівни Яблонської]] «Хліб», яке експонується у [[Третяковська галерея|Третьяковській галереї]].
=== Видатні земляки ===
Район пишається славною когортою подвижників відбудовчого періоду та повоєнних десятиліть, які вписали яскраві сторінки у літопис трудового подвигу. Серед них летавчани двічі [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Давид Васильович Бойко]], Герой Соціалістичної Праці [[Ганна Степанівна Горячок]], [[Тетяна Йосипівна Горячок]], [[Сергій Микитович Миколин]], [[Антоніна Трохимівна Миколина]], [[Марія Василівна Нагурна]], [[Галина Мойсеївна Регелюк]], [[Тетяна Яківна Різник]], [[Анастасія Андріївна Чинник]], [[Анастасія Гнатівна Шутяк]], [[Марфа Федорівна Юрченко]], [[Володимир Давидович Ліщук]]. Героями Соціалістичної Праці стали також [[Петро Феодосійович Бортняк]] і [[Марія Сергіївна Весна]] із Свіршківців,Головко Микола Арсентійович з Красноставець, [[Зінаїда Павлівна Скопецька]] із Кугаївців, [[Олексій Іванович Степанюк]] із Чемерівців, [[Скринчук Леонід Юрійович|Леонід Юрійович Скринчук]] із Юрківців. У Почапинцях жила і працювала одна із перших п'ятисотенниць Поділля [[Ганна Микитівна Швидка]]. Яскравими постатями на теренах вітчизняної науки і культури, духовної та освітньої сфери стали професор Київської духовної академії [[Давид Олександрович Підгурський]] (1803–1880); доктори наук [[Адамчук Іван Іванович|Іван Іванович]] та [[Адамчук Валерій Іванович|Валерій Іванович Адамчуки]], [[Абрам Мойсейович Браз]] та [[Михайло Ілліч Щербань]] із Зарічанки; [[Едуард Анатолійович Зінь]] із Вишнівчика, [[Михайло Степанович Капиця]] із Юрківців, [[Геренчук Каленик Іванович|Каленик Іванович Геренчук]] і [[Анатолій Іванович Локай]] із Білої, [[Федір Іванович Мамчур]] з Івахнівців, [[Іван Олександрович Мельник]] із Андріївки, [[Іван Федорович Мещишин]] із Драганівки, [[Панасюк Євген Миколайович|Євген Миколайович Панасюк]] із [[Закупне|Закупного]], [[Полікарп Іванович Свідер]] із Хропотови. Вихідцем із села Завадівка є ректор [[Подільський державний аграрно-технічного університет|Подільського державного аграрно-технічного університету]] професор [[Микола Іванович Бахмат]]. В селі Демківці народився, а в Івахнівцях розпочав медичну практику завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією [[Медичний інститут Сумського державного університету|Медичного інституту Сумського державного університету]], доктор медичних наук, професор [[Чемич Микола Дмитрович]].
 
== Культура ==
Чемеровеччина багата розмаїттям самобутніх талантів, народних звичаїв та обрядів, фольклорної спадщини, людей, які шанують і люблять українську пісню, танець, народну творчість. У галузі культури району зайнято понад 170 культурно-освітніх працівників, діє 245 колективів художньої самодіяльності. Десять із них мають звання аматорський народний, три — зразковий. Це зокрема хор ветеранів війни та праці, художньо-концертний колектив районного будинку культури; духовий оркестр Зарічанського СБК; ансамбль народної музики «Родина» Жердянського СБК; фольклорні колективи Більського СБК «Берегиня» та П'ятничанського СБК «Бабине літо»; зразкові танцювальні колективи «Летавчанка» та «Едельвейс» (Летавський та Гуківський СБК). Виступи цих та інших художніх колективів незмінно популярні у глядачів, причаровують самобутністю, витонченістю і майстерністю. Фольклорні колективи «Берегиня» та «Бабине літо» виступали в палаці «Україна» в Києві.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чемеровецький_район