Ейнгард: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 6:
 
== Діяльнісь ==
Відомо, що Ейнгард був невеликого зросту, гострого розуму, прекрасно освічений, врівноважений і впевнений у собі. Він був лідером палацового гуртка інтелектуалів і поетів. Крім того, він славився як умілець - з огранювання каменю і роботі по металу та дереву, а також займався будівництвом та архітектурою (керував будівництвом [[Аахенський собор|собору в Аахені]] і палацу в Інгельхаймі. Ейнхард збирав стародавні латинські рукописи, добре розбирався в античній літературі. Також відомо, що він був автором багатьох історичних та літературних праць. Латинська мова була не рідною для Ейнгарда, тому він був залежний від античних авторів, особливо по частиніщодо знаходження вдалих висловлювань. Ейнгард є автором «[[Життя Карла Великого]]», яку написав літературною латинською мовою. Ця біографія за обсягом складається з 33 глав і написана у наслідуванні [[Светоній|Светонія]]. Від неї збереглося понад вісімдесят списків. Інший його твір «Перенесення мощей та чудеса святих Марцелліна та Петра», що складався з чотирьох книг. Крім цього зберігся 71 лист, написаних Ейнгардом у [[816]]-[[840]] роках). Останній його твір - «Книжечка про шанування хреста» знаходиться в його листі до Лупа. Збереглося шість документів, складених Ейнгардом, два з них з точними датами - 19 квітня [[788]] року і 12 вересня [[791]] року. Крім цих творів Ейнгарду приписують поему «Карл Великий і папа Лев», крім нього авторами даної праці називають Модуіна і Ангільберта. Перші дві книги поеми не збереглися, а третя дійшла не повністю - всього 536 гексаметрів. Ейнгард також вважається автором виправленої версії «[[Аннали королівства франків|Анналів королівства франків]]», яка так і називається - «Так звані аннали Ейнгарда».
[[Файл:Einharddenkmal.jpg|thumb|Пам'ятник Ейнгарду]]