Глокалізація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MAXXX-309 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
MAXXX-309 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=Вересень 2012}}
'''''Глокалізація''''' (''glo + localization = glocalization'') — слово-гібрид, термін, що використовується для позначення глобальної локалізації — глобального світогляду, пристосованого до локальних умов. Ідея поняття зароджується в [[Японія|Японії]] та наслідує японське поняття ''“дочакука”'' (котре походить від “дочаку” — “жити на своїй землі”), що позначало пристосування методів обробітку землі до конкретних умов. Широко використовуватись починають у 1980х роках переважно в [[маркетинг]]у, звідки поняття запозичуюсь і до [[соціологія|соціології]]. (Oxford Dictionary of New Words, 1991: 134)
== Глобальне – versus – локальне ==
Основною проблемою, яка породжує виникнення самого поняття глокалізації є співвідношення глобального та локального у сучасному світі в цілому, та, відповідно, оцінка цих процесів спеціалістами. Так, існують як прихильники загальної гомогенізації, так і ті, хто протистоїть цим процесам в своєму баченні виключності кожного окремого народу та нації. У своєму есе «Глокалізація: часопростір і гомогенність-гетерогенність» Роланд Робертсон зазначає що «…аргументи нашої розвідки будуть зосереджені на доведенні, що потрібно переступити через дебати про глобальну гомогенізацію – versus – гетерогенізацію. Питання слід ставити не як «або-або», обираючи одну з цих тенденцій, а радше досліджувати шляхи, якими обидві тенденції стали характерними для нашого життя в більшій частині світу наприкінці ХХ ст.»[1]