Юзбаши Костянтин Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Basio (обговорення | внесок)
Рядок 2:
 
== Біографія ==
Прибув до Росії наприкінці 1752&nbsp;р. у чині [[капітанКапітан (військове звання)|капітана]]а зі складу команди підполковника [[Шевич Іван Єгорович|І.&nbsp;Г.&nbsp;Шевича]] <ref>Пірко В.&nbsp;О.&nbsp;Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничій дім, 2003.&nbsp;— С. 48; Посунько О. Історія Нової Сербії та Слов'яносербії.&nbsp;— Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1998.&nbsp;— С. 16.</ref>. Спочатку разом з іншими сербськими переселенцями перебував у Києві, де залишив по собі доволі примітний слід <ref>Сербы в Киеве // Киевская старина.&nbsp;— 1885.&nbsp;— Т. XI.&nbsp;— Февраль.&nbsp;— С.382.</ref>. У серпні 1754&nbsp;р. у складі напівсформованого полку под командуванням генерал-майора І. Шевича виїхав з Києва й прибув до Бахмуту, звідки його було розквартировано до однієї з казених слобід Бахмутської провінції <ref>Известие о похождении Симеона Степановича Пишчевича 1731—1785.&nbsp;— М., 1884.&nbsp;— С. 179, 185.</ref>. Від весни 1756&nbsp;р. приймав безпосредню участь у створенні нової прикордонної территоріально-адміністративної одиниці&nbsp;— Словяносербії, будучи спочатку командиром 5-ї роти (с. Жовте або Жовтий Яр) гусарського полку генерал-майора І. Шевича <ref>[http://www.rastko.rs/rastko-ukr/istorija/2003-ns/jdegetjarev.pdf] Дегтярев Ю. Сказание о земле Славяносербской&nbsp;— Славяносербия 1753—1764</ref>.
 
Щодо просування по службі та посадах К.&nbsp;М.&nbsp;Юзбаша свідчень майже не збереглося. Відомо лише, що у 1757&nbsp;р. він був ще капітаном полку Шевича <ref>Подов В.&nbsp;И.&nbsp;Славяносербия.&nbsp;— Луганск: Globus, 1998.&nbsp;— С. 90.</ref>, у 1767&nbsp;р.&nbsp;— премєр-майором [[Бахмут]]ського гусарського полку <ref>[http://forum.vgd.ru/post/23/3697/p301939.htm?IB2XPnewforum_=c5f971b317e778554282ee72ddf8b3eb#pp301939] Список офицеров Бахмутского гусарского полка 11.3.1767 г.</ref>, 1777&nbsp;р.&nbsp;— підполковником <ref>Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии.&nbsp;— Катеринослав, 1880.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 161.</ref>, 1778&nbsp;р.&nbsp;— полковником цього ж полку <ref>Джерела до історії населених пунктів Донеччини XVI—XVIII ст.&nbsp;— Донецьк, 2001.&nbsp;— С. 26.</ref>, 1781&nbsp;р.&nbsp;— бригадиром []. В чині бригадира в період 1781—1783&nbsp;рр. він і пішов у відставку <ref> Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии.&nbsp;— Катеринослав, 1880.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 107.</ref>. В якості рангової дачі 1775&nbsp;р. отримав 9600 десятин землі поміж рр. [[Сіверський Донець]] і [[Лугань]] у Слов'яносербському (Донецькому) повіті Азовської (надалі Катеринославської) губернії, де заснував, залюднив і побудував декілька сел&nbsp;— Весела Гора (Веселе) і Олександрівка (Юзбашівка), у яких створив палацево-паркові ансамблі й побудував церкви&nbsp;— Благовіщення Пресвятої Богородиці у Веселій Горі (1776—1777) та [[Вознесенський собор (Олександрівськ)|Вознесіння Господня]] в [[Олександрівськ|Олександрівці]] (1785—1791) <ref> Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии.&nbsp;— Катеринослав, 1880.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 107—109, 161; Джерела до історії населених пунктів Донеччини XVI—XVIII ст.&nbsp;— Донецьк, 2001.&nbsp;— С. 26, 32, 48.</ref>.