|
== Зовнішній вигляд ==
За розміром койот помітно поступається звичайному [[вовк]]у. Довжина тіла — 75—100 см, хвоста — близько 30 см, висота в плечах — 50 см; [[маса]] — до 21 кг. Як і у інших диких псів, у койота стоячі вуха і довгий пухнастий хвіст. Хутро довше, ніж у [[вовк]]а. Забарвлення буре, крапчасте чорним і сірим, на череві — дуже світле. Кінець хвоста чорний.
== Розповсюдження ==
Койот характерний для відкритих рівнин, зайнятих [[прерії|преріями]] і [[пустеля]]ми. У ліси забігає рідко. Зустрічається як в безлюдних місцях, так і на околицях великих міст, наприклад, [[Лос-Анджелес]]а. Легко пристосовується до антропогенних ландшафтів. Спосіб життя, в основному, смерковий. У [[біоценоз]]ах прерій койот займає місце, схоже з місцем [[шакал]]а в біоценозах Старого Світу.
Койот всеїдний і украй невибагливий в їжі. Проте 90 % його [[раціон]]у складають тваринні корми: [[Заєць|зайці]], [[кролик]]и, [[лугова собачка|лугові собачки]], [[бабак]]и і [[ховрахи]] (у Канаді), дрібні гризуни. Нападає на [[ракун]]ів, [[тхори|тхорів]], [[опосум]]ів і [[бобер канадський|бобрів]]; їсть птахів ([[фазан]]ів), комах. Добре плаває і ловить водну живність — [[риби|рибу]], [[жаби|жаб]] і [[Великий тритон|тритонів]]ів. На домашніх [[вівця|овець]], [[коза|кіз]], диких [[олень|оленів]] і [[вилоріг|вилорогів]] нападає рідко. В кінці літа і восени із задоволенням поїдає ягоди, плоди і земляні горіхи. У північних районах взимку переходить на живлення падаллю; слідує за стадами крупних копитних, поїдаючи полеглих і дорізуючи ослаблених тварин. Людей не чіпає; у передмістях часом риється в смітті.
Полюють койоти поодинці, парами, іноді, на крупну дичину ([[карібу]], [[вапіті]]) — зграями. Розділення ролей в полюючій зграї таке ж, як у вовків: загоничі виводять дичину на засідку або женуть її по черзі. Іноді койот полює спільно з [[борсук]]ом, який розриває вхід в нору і виганяє її мешканця прямо на койота. Кожен койот, пара або сімейна група володіють власною територією, центром якої є лігво або нора. Члени зграї регулярно мітять межі своєї ділянки сечею.
«Найспортивніший» зі всіх диких вовчих, койот здатний здійснювати стрибки в 2—4 м завдовжки і бігти із швидкістю 40—50 км/ч; на коротких дистанціях розвиває швидкість до 65 км/ч. Може переміщатися на великі відстані; на полюванні за ніч в середньому проходить 4 км. Можливо, у койота найрозвиненіші серед всіх псових органи чуття; він бачить на відстані до 200 м, однаково добре і вдень, і вночі. Крім того, койот — «найголосистіший» серед північноамериканських ссавців: його гучне завивання складає невід'ємну особливість прерій. Основні вороги — [[пума]] і [[вовк]]. Койот не виносить на своїй території присутності [[руда лисиця|рудої лисиці]], свого харчового конкурента.
Іноді койоти схрещуються з домашніми [[пес|псами]]. Схрещення койота з вовком є спірним. Іноді "«гібридом"» вовка з койтом називають [[Ефіопський вовк|ефіопського рудого вовка]]. Койот теж часто буває харчовим конкурентом вовка, сам койот як вид також належить до вовчої здобичі. Якщо шляхи вовка і койота перетинаються, вовк загризає койота.
== Соціальна структура і розмноження ==
|
