Вікіпедія

Дистанційно-керований підводний апарат: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 1:
[[Файл:ROV Edvard.jpg|міні|праворуч|thumb|300px|Типовий сучасний міні-ТПА ROV EdVard ([[2009|2009 рік]])]]
'''Дистанці́йно-керо́ваний підво́дний апара́т''' ([[Абревіатура|абр.]] '''ДКAДКА''', {{lang-en|Remotely ОperatedOperated underwater Vehicle, ROV}}), також '''ненасе́лений телекеро́ваний підво́дний апара́т''' ([[Абревіатура|абр.]] '''НПА''', '''ТПА''')&nbsp;— занурюваний під воду ненаселений [[підводний апарат]], пристрій, що переміщається в товщі води і (або) по дну, і який керується з поверхні командою пілотів-техніків з борту [[Судно|надводного судна]], оснащений спеціальним обладнанням, приладами та інструментами для [[Наукове дослідження|наукових досліджень]], [[Аварійно-рятувальна служба|пошукових і аварійно-рятувальних операцій]], виробничих робіт під водою, а також у військових цілях. У цей клас підводних апаратів входять різноманітні за призначенням і конструкцією прив'язні, буксирувані і автономні телекеровані підводні апарати<ref>{{МГЕ|nocat=1}}</ref><ref name="HYK">''Казарєзов А. Я., Галь А. Ф., Пишнєв С. М.'' Проектування пристроїв і систем підводних апаратів. Навчальний посібник. Миколаїв: [[Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова|НУК]], 2005.&nbsp;— Ч. I.&nbsp;— 164 с.</ref>.
 
== Історична довідка ==
[[Файл:Nereus (underwater vehicle) hydro20100720-full.jpg|міні|праворуч|thumb|250px|Рекорд глибини занурення належить апарату [[Nereus]]]]
Перші прототипи [[Дистанційне керування|дистанційно-керованих]] підводних апаратів були розроблені для [[Військово-морські сили США|військово-морських сил США]] у [[1950-ті|1950-х]] роках і використовувався для пошуку учбових [[Торпеда|торпед]]. Одним з найвідоміших попередників сучасних телекерованих апаратів є підводний апарат CURV-I, розроблений у [[1965]] році в [[США]] для проведення пошуку і підйому затонулих об'єктів на поверхню і відомий завдяки тому, що саме він [[7 квітня]] [[1966]] року підняв з 800 метрової глибини [[Термоядерна бомба|термоядерну бомбу]], яка впала в море біля берегів [[Іспанія|Іспанії]] з літака [[Військово-повітряні сили США|ВПС США]], що зазнав катастрофи<ref name="mining">[http://www.mining-enc.ru/p/podvodnyj-apparat/ Подводный аппарат]. Горная энциклопедия. {{ref-ru}}</ref>. У наступні роки з'явилися телекеровані підводні апарати нового покоління, що мали більшу глибину занурення, досконаліше фото[[Телекомунікації|телевізійне]] і [[Сонар|гідроакустичне]] обладнання, [[маніпулятор]]ні пристрої (зокрема, CURV-II, CURV-III, «Telenavt-1» в США, «Манта» в CРCPСРСР). У [[1980-ті|1980-х]] роках були створені повністю автоматичні автономні телекеровані підводні апарати з робочою глибиною занурення 6000 метрів<ref name="mining"/>.
 
З початку [[1980-ті|1980-х]] дистанційно-керовані апарати почали широко використовуватися в [[Морські нафтогазові промисли|підводному видобутку нафти та газу]], при прокладанні та ремонті підводних силових та кабелів зв'язку, [[Підводний трубопровід|трубопроводів]], підйому вантажів із затонулих кораблів, [[Геологорозвідувальні роботи|геологічної розвідки]], пошуку і нейтралізації [[Морська міна|морських мін]], рятуванню екіпажів затонулих [[Підводний човен|підводних човнів]], наукових досліджень… Спектр робіт, що виконуються за допомогою ДКА постійно розширюється, а сучасні, особливо глибоководні, [[Бурова платформа|нафтогазові бурові платформи]] проектуються з розрахунку, що підводні роботи будуть виконуватися не [[водолаз]]ами, а ДКА<ref name="mining"/>.
Рядок 27:
== Класифікація ==
 
Є декілька характеристик за якими класифікуються ДКAДКА.
 
'''Класифікація за методом пересування:'''
 
* Вільноплаваючі апарати ({{lang-en|free-flying}}), це апарати з нейтральною [[Плавучість|плавучістю]], вага яких в стані занурення близька до нуля. Переважно використовуються для роботи в товщі води. BагаВага в повітрі від кількох кілограмів (VideoRay) до 60 тон (SMD UT-1).
* Гусеничні апарати (трактори), які пересуваються по дну на [[Гусениця (техніка)|гусеницях]], вага в стані занурення від кількох кілограмів до 50 і більше тон, вага в повітрі від 6 тон (Perry ST200) до 85 тон (EB i-Trencher).
* Буксируванні апарати, пересуваються по дну за допомогою [[Буксирування|буксирного тросу]]. Вага в зануреному стані від 15 до 100 тон. Вага в повітрі від 20 до 250 тон.
Рядок 74:
* Дискові [[різак]]и для тросів і [[Труба (техніка)|труб]],
* Гідравлічні чи механічні захоплювачі для підйому кабелів ({{lang-en|Cable Grabbers}})
* [[Магнітометр|MагнітодетекториМагнітодетектори]] для пошуку закопаних в дно труб і кабелів (TSS 350/340).
* [[Гідролокатор#Ехолот|Акустичні пристрої для визначення профілю дна]] ({{lang-en|Profilers}})
{{col-end}}
Рядок 83:
Основні компанії, що займаються розробкою і виготовленням ДКА:
 
* aнглоангло-американська [http://www.perryslingsbysystems.com/ Perry-Slingsby Systems] {{ref-en}}
* aнглійськаанглійська [http://www.smd.co.uk/ SMD (Soil Machine Dynamics)] {{ref-en}}
* aнглійськаанглійська [http://www.seaeye.com/ Saab-Seaeye ltd.] {{ref-en}}
* американська [http://www.videoray.com/ VideoRay] {{ref-en}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дистанційно-керований_підводний_апарат