Історія міст України: відмінності між версіями

[[Файл:Міста й міська людність1937.jpg|міні|праворуч|thumb|Міста та міська людність, [[1937]] <ref>Атляс України и сумежних земель. Під загальною редакцією д-ра Володимира Кубійовича, Український Видавничий Інститут у Львові, Львів, 1937.</ref><ref>На карті з'ясовано розміщення міст та показано, який відсоток творить міська людність у порівнянні з усією людністю. За міста С. С. Р. Р. вважали ми справдішні міста та т. зв. оселі міського типу, себто&nbsp;— оселі, що, правда, назви міст не мають, але їх населення живе частинно з промислу й торговлі й числить понад 2.000 людей, у Польщі й у Румунії принято за міста оселі, які за міста вважає адміністрація; в Чехословаччині й на Угорщині,&nbsp;— де ледви дрібна частина осель, що з господарського погляду є містами, має назву міст&nbsp;— уважається за міста оселі, що налічують поверх 5.000 людей і мають з погляду господарського характер міста. При зясуванніз'ясуванні відсотка міської людности взято за територіяльну підставу обчислень адміністративні одиниці. Але що немає в усіх українських землях адміністративних одиниць подібної величини, і зокрема в С. С. Р. Р. підставою обчислень не можуть бути ані райони (за малі), ані великі области&nbsp;— в С. С. Р. Р. взято за підставову територіяльну одиницю передвоєнні повіти (чи власне&nbsp;— групи районів, що відповідають давнім повітам), у Польщі й у Румунії&nbsp;— теперішні повіти, в Чехословаччині, де повіти є за дрібні, згруповано їх у давні жупи (комітати), які ще тепер є важними антропоґеоґрафічними й історичними одиницями.</ref>]]

В українських містах живе ледве 21 % людности, а в великих містах, що мають понад 100&nbsp;000 мешканців, лише 7.,3 %. Це наслідок слабого господарського розвитку, в першій мірі&nbsp;— слабої індустріалізації країни.

Найбільш міської людності живе у степовій Україні, яка має найкращі умови для торгівлі й промисловості (джерела [[енергія|енергії]], [[гірництво]], [[море]]), зокрема великий відсоток міської людності живе в Донбасі. Аграрна лісостепова смуга має переважно 10—15 % міської людности, а деякі частини [[Правобережжя]] й [[Центральний Чорноземний Край|Центрального Чорноземного Краю]], положені далеко від джерел енергії й важніших комунікаційних шляхів&nbsp;— навіть менше.