Відмінності між версіями «Монастир Миколи Йорданського»

м (доповнення)
Микільський Йорданський [[жіночий монастир]] існував з 1616 і до 1935 року на [[Пріорка|Пріорці]] ([[Вулиця Фрунзе (Київ, Подільський район)|вул. Фрунзе]], 51, тепер тут корпуси Київської нотної фабрики).
 
1832 року київський археолог-любитель К. А. Лохвицький у садибі купця І. Г. Марра на вулиці Кирилівській (нині Фрунзе), 51, що на Пріорці, виявив залишки цегляних фундаментів якогось храму із кладкою, як на [[Золоті Воротаворота (Київ)|Золотих воротах]] у Києві, та земляних укріплень. Це могла бути парафіяльна Микільська церква, пов'язана своєю історією із стародавнім переказом «Чудо св. Миколая стосовно половчанина, яке сталося у місті Києві». Окремі ж дослідники ототожнили знахідку із відомою церквою св. пророка Іллі, у якій руські воїни-християни присягалися 945 року на вірність договорові із греками. А професор місцевої духовної Академії М. І. Петров переконував громадськість у тому, що саме в цьому районі започатковувався Київ і далі розвивався уздовж гори в південному напрямку. Пізніше, в часи князя Ігоря, центром укріплень стала територія, що прилягала до Андріївського пагорба.
 
За іншими джерелами, при тому храмові з давніх часів існував Микільський Йорданський [[жіночий монастир]], серед черниць якого перебувала мати преподобного [[Феодосій Печерський|Феодосія Печерського]]. Припинила його існування, вочевидь, [[монголо-татарська навала]] 1240 року.
54 813

редагувань