Думін Осип Олексійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
категорії |
трохи більше |
||
Рядок 30:
Народився в с. [[Грушів (Дрогобицький район)|Грушів]] (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Навчався у Львівському університеті, учасник молодіжного руху, чл. т-ва «Січові стрільці». Під час Першої світової війни 1914 мобілізований до [[Українські січові стрільці|Легіону Українських січових стрільців]], 1915 потрапив у російський полон, працював на залізорудних копальнях [[Криворіжжя]].
1917 разом з Є.Скалієм підпільно організував загін із полонених галичан, який 14 січня 1918 прибув до Києва і став підрозділом куреня [[Січові Стрільці|Січових стрільців]]. 1918—19 — командир сотні, куреня, полку, армійської групи Січових стрільців. 22 січня 1919 з Києва відправлено загін Січових стрільців на чолі з сотником Думіним на придушення бунту отамана [[Терпило Данило Ількович|Зеленого (Д.Терпила)]], якій відмовився виступити на фронт у район Чернігова.
1919 потрапив у польський полон, утік до Чехословаччини, де став організатором комуністичних гуртків. Через загрозу інтернування до Польщі підпільно виїхав до Німеччини, 1920 — до Москви, згодом — до Петрограда (нині м. [[Санкт-Петербург]]), Харкова. Працював лектором [[Школа червоних старшин|Школи червоних старшин]] у м. [[Умань]].
Рядок 49:
* Історія українського війська. Львів, 1992.
* Нарис історії Організації українських націоналістів — Петро Мірчук — 1968.
== Джерела ==
* [http://www.history.org.ua/?hrono Інститут історії України]
[[Категорія:Народились 26 вересня]]
[[Категорія:Уродженці Дрогобицького району]]
| |||