Відкрити головне меню

Зміни

 
=== Експлуатація ===
Дизель-поїзди Д<sub>1</sub> надійшли в експлуатацію на [[ГорьківскаГорьківська залізниця|Горьківську]] (Горькій-Моск., Тумський, Юдін, Казань), [[Донецька залізниця|Донецьку]] (Сватове, Сентянівка, Попасна, Родакове, Дебальцеве-пас., Іловайськ), [[Московська залізниця|Московську]] (Смоленськ, Вузлова, Новомосковськ-1), [[Львівська залізниця|Львівську]] (Чоп, Здолбунів, Коломия, Королево ), [[Одесько-Кишинівська залізниця|Одесько-Кишинівську]] (Христинівка, Миколаїв, ім. Шевченка, Одеса заст., Кишинів), [[Жовтнева залізниця|Жовтневу]] (Виборг, Новгород, Ленінград-Варша.) , [[Прибалтійська залізниця|Прибалтійську]] (Вільнюс, Радвілішкіс, Тарту, Таллінн-Вяйке, Калінінград), [[Південно-Східна залізниця|Південно-Східну]] (Отрожки, Тамбов-1) залізниці. Станом на 1 січня 1976 року, на залізницях Радянського Союзу експлуатувався 371 дизель-поїзд Д<sub>1</sub>, з них на Горьківської - 46, Донецькій - 53, Московській - 54, Львівській - 40, Одесько-Кишинівській - 61, Жовтневій - 20, Прибалтійській - 79, Південно-Східній - 18 {{sfn | Раков | 1999 | с = 300}}. На Смоленському, Казанському, Кишинівському, Одеському, Вільнюському, Калінінградському та інших вузлах майже всі приміські та частина місцевих пасажирських перевезень обслуговувалися дизель-поїздами.
 
Станом на 1 січня 1992 року, на залізницях колишнього СРСР знаходилося 472 дизель-поїзда Д<sub>1</sub> {{sfn | Villányi | 2009 |}}.
Експлуатація дизель-поїздів пізніх номерів виявила недостатню надійність роботи заводської силової передачі, пов'язану з поломками дисків 3-ї швидкості. Управлінням локомотивного господарства було рекомендовано глушити трубки включення 3-ї швидкості. У 1980-1990-х роках фахівцями [[ВНДІЗТ]]а був проведений комплекс робіт з вивчення можливості заміни силової установки дизель-поїзда {{sfn | Попов, Москальова | 1982 | з = 28-30}}. Проект модернізації передбачав заміну заводської [[Гідромеханічна трансмісія|гідромеханічної передачі]] НМ612-22 на [[Гідродинамічна передача|гідродинамічну]] типу ГДП 750/201 та заводського дизеля 2VFE 17/24 на дизель типу М773А (12ЧН 18/20). Модифіковані таким чином на [[Великолукський локомотивовагоноремонтний завод|Великолуському локомотиворемонтному заводі]] в період з 1995 по 2002 роки дизель-поїзда отримали позначення [[Дизель-поїзд Д1м|Д<sub>1</sub>м]] {{sfn | Фатєєв | 2007 |}}.
 
Експлуатація дизель-поїздів Д1 на залізницях поступово завершується. У 2001 році експлуатація дизель-поїздів Д<sub>1</sub> припинена на [[Eesti Raudtee|Естонській залізниці]], в 2004 - на Жовтневій, в 2008 - на [[Литовська залізниця|Литовської залізниці]] , у 2011 - на [[Калінінградська залізниця |Калінінградській]]. Станом на 1 січня 2012 року, на залізницях СНД експлуатувалося (в пасажирському сполученні) 68 дизель-поїздів Д<sub>1</sub>, з них на Московській - 4 (Новомосковськ-I), [[Одеська залізниця|Одеській]] - 17 (ім. Шевченка, Христинівка, Миколаїв), Львівській - 32 (Здолбунів, Коломия, Чоп), Донецькій - 15 (Сватове, Іловайськ), [[Молдовська залізниця|Молдавській]] - 20 (Кишинів). Частина дизель-поїздів і побудованих на їхній базі [[автомотриса|мотрис]] використовується для службових потреб {{sfn | trainpix | 2012 |}}.
 
== Загальні відомості ==
3227

редагувань