Закон мінімуму Лібіха: відмінності між версіями

'''Закон мінімуму Лібіха''', встановлений [[Юстус фон Лібіх|Ю. Лібіхом]] (1840) — закон, згідно з яким відносна дія окремого [[Екологічні фактори|екологічного фактора]] тим сильніша, чим більше він наближається у порівнянні з іншими екологічним факторами до мінімуму. За цим законом, від речовини, концентрація якогоякої є мінімальною, залежить ріст рослин, величина і сталість їх урожаю. З.м.Л. (закон щодо ролі екол. факторів в розповсюдженні і кількісному розвитку організмів) не стосується систем з нестійким станом, коли надходження в них різних речовин змінюється незакономірно і лімітуючими поперемінно або одночасно стають декілька факторів. Багато в чому З.м.Л. уточнюється [[закон толерантності Шелфорда|законом толерантності Шелфорда]].