Перша книга хроніки: відмінності між версіями

Перша та Друга книги хронік, чи '''Параліпоменон''' ({{lang-el|παραλειπομένων}} від {{lang-el|παραλείπω}} — '''те, що оминули''') — твір [[юдаїзм]]у з часів після неволі, тобто періоду коли юдейський народ був політично під владою персів, однак мав певну автономію, особливо у релігійній сфері. Попри те, що грецька назва книги натякає на справи «те, що оминули», вони не доповнюють подіями існуючі вже історичні книги і містять на загал описи тих самих подій. Книги хронік описують з іншими деталями події Книг Царів ([[Перша книга царів]], [[Друга книга царів]] та [[Книга Самуїла|Самуїлових книг]] ([[Перша книга Самуїла]], [[Друга книга Самуїла]]). Книги хроніки очевидно написані у епоху перед еллінським пануванням [[Держава Селевкідів|Селевкідів]], оскільки у них описані події датовані до [[516 до н. е.|516 року до н. е.]] та не просліджується вплив [[еллінізм]]у.

 

Друга книга хроніки є прямим продовженням Першої книги і можливо пов'язаний поділ просто із довжиною звитку тексту.