Перша книга хроніки: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Rubinbot (обговорення | внесок)
м r2.5.4) (Робот: замінив yo:Ìwé Kronika на yo:Ìwé Króníkà
м правопис
Рядок 3:
Перша та Друга книги хронік, чи '''Параліпоменон''' ({{lang-el|παραλειπομένων}} від {{lang-el|παραλείπω}} — '''те, що оминули''') — твір [[юдаїзм]]у з часів після неволі, тобто періоду коли юдейський народ був політично під владою персів, однак мав певну автономію, особливо у релігійній сфері. Попри те, що грецька назва книги натякає на справи «те, що оминули», вони не доповнюють подіями існуючі вже історичні книги і містять на загал описи тих самих подій. Книги хронік описують з іншими деталями події Книг Царів ([[Перша книга царів]], [[Друга книга царів]] та [[Книга Самуїла|Самуїлових книг]] ([[Перша книга Самуїла]], [[Друга книга Самуїла]]). Книги хроніки очевидно написані у епоху перед еллінським пануванням [[Держава Селевкідів|Селевкідів]], оскільки у них описані події датовані до [[516 до н. е.|516 року до н. е.]] та не просліджується вплив [[еллінізм]]у.
У Першій книзі хронік можна виділити 2 частини. Перша частина 1. Хр. (розділ 1-9) містить генеалогічні списки, що стосуються родоводу [[Давид]]а, [[священниксвященик]]ів і [[левіт]]ів а також мешканців [[Єрусалим]]у. Вона є вступом до історії Давида, яка охоплює решту ''Першої книги хронік'' (розд. 10-29). У розповіді про [[Давид]]а не згадуються перипетії з [[Саул]]ом, гріх Давида та інші невигідні події в його сім'ї, про які розлого розповідають Книги царів. Натомість наголошується на пророцтві [[Натан]]а. Багато місця Хроніст присвячує справам культу — перенесенню [[Кивот Завіту|Кивоту Завіту]], приготуванню до будівництва [[Єрусалимський Храм|Храму]], упорядкуванню завдань священниківсвящеників. Таким чином припускається, що автор сам був дуже близьким до служіння у Храмі.
 
Друга книга хроніки є прямим продовженням Першої книги і можливо пов'язаний поділ просто із довжиною звитку тексту.