Вікіпедія

Терехович Леонід Никифорович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
KrBot (обговорення | внесок)
Боти
44 758 редагувань
вилучення шаблону Edited, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 66:
С.&nbsp;Лащенко пише, що Л. Терехович «писав так, що його з упевненістю можна було б назвати чернігівським Стусом»<ref> С.&nbsp;Лащенко. ЯК ПРОРОСТАЛО-ПРОБИВАЛОСЯ УКРАЇНСЬКЕ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ // Кримська світлиця.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;35 [http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=printable&artID=7695] </ref>.
 
Вірші написані російською, опубліковані в електронних джерелах: ''«Вопрос из легенды»'', ''«Сказка о работнике Балде»'' ([[1967]]), ''«Задолизы»'', ''«Расслоение»'', ''«О „борьбе с идеологическими диверсиями“»'', ''«Кое-что о рекламе»'', ''«На Л.&nbsp;Б.»''([[1971]]), ''«Побег (В.&nbsp;Филоненко)»'' (вересень [[1972]]&nbsp;р.), ''«Напрасно правды не ищи»'' ([[1972]]), ''«Слышал&nbsp;— говорили…»'' (квітень [[1988]]&nbsp;р.), ''«Опять мне дело замутили»'', ''«Меня укусили. Предательски. Больно»'', ''«Жизнь бьёт ключом»'', ''«Идут жестокие года»'', ''«И бредилось возвышенными грёзами»'' (грудень [[1988]]&nbsp;р.), ''«Не поверю на честное слово»'' (січень [[1989]]&nbsp;р.), ''«Кровавое воскресенье (Памяти жертв Девятого апреля)»'' (квітень [[1989]]&nbsp;р.), ''«Колокола скорби»'' (травень [[1989]]&nbsp;р.)<ref> Леонід Терехович. Поетичні твори написані російською. Вибране [http://dhost.info/newbabilon/poetry/ltrosiys.html] // Копії рукописів надано Станіславом Реп'яхом з особистого архіву. Електронну версiюверсію текстів зробив А.&nbsp;С.&nbsp;НатарiусНатаріус. КармiельКарміель, IзраїльІзраїль 21.02.2009&nbsp;р. </ref>.
 
Ще низка віршів різних періодів: ''«Москва»'', ''«В литературе Шолохов мог бы сделать шороху»'' ([[1971]] ?), ''«Враг народа»'' (січень [[1988]]&nbsp;р.), ''«Планета Владвысоцкий»'' ([[1988]]), ''«Хрипы загнанных лошадей (подражание В.&nbsp;Высоцкому)»'', ''«Геометрия войны»'' (не датовані), ''«Кредо»'', ''«На смерть Михайла К.»'', ''«Поруч з бентежністю»'', ''«Голод стискає лещатами голову»'', ''«Що є в житті страшніше за нікчемність?»'', ''«Як і раніш, лежу в лікарні»'', ''«Завжди з народом?»'', ''«Розгойдується ніч від збуреного вітру»'' (жовтень [[1990]]&nbsp;р.), ''«Прикмета»'', ''«Крок направо&nbsp;— скеля прямовисна»'' (листопад [[1990]]&nbsp;р.), ''«Та гей, бики!..»'' (грудень [[1991]]&nbsp;р.), ''«Хто диктатуру любить дуже»'', ''«Моє життя&nbsp;— не крок в німій колоні»'' (січень [[1992]]&nbsp;р.), ''«Зависла в небі чорнота»'', ''«„Червоне&nbsp;— то любов…“&nbsp;— лунає з репродуктора…»'' (липень [[1992]]&nbsp;р.), ''«В картинній галереї»'' (не датований)<ref> Леонід Терехович. Та гей, бики!..: Поезія [http://dhost.info/newbabilon/poetry/ta_hey!.html] // зібрані та підготовлені до публікації Аркадієм Натаріусом</ref>.
Рядок 78:
У першому номері альманаху «[[Літературний Чернігів]]» (до листопада [[1993]] мав назву «Чернігів») за [[1993]] рік було опубліковано ще 18 віршів поета: ''«Що ж зоставляєм?..»'', ''«Питання…»'', ''«Відсвітили сонячнії мрії»'', ''«Завіяло, закружляло»'', ''«Тягар»'', ''«Не набивайте клепок в мою голову»'', ''«Що ж, напевно, ще не згуба»'', ''«Доля&nbsp;— вельми іронічна дама»'' (усі датовані жовтнем [[1990]]&nbsp;р.), ''«Догорає знесилено ватра»'', ''«В цю поруху, від розпачу чорну»'' (листопад [[1990]]&nbsp;р.), ''«Дайош консолідацію!»'' (січень [[1991]]&nbsp;р.), ''«Поставлена крапка остання»'' (березень [[1991]][ р.), ''«Не підбиваю „в ногу“ крок»'', ''«Іду на побачення з богом»'' (травень [[1991]]&nbsp;р.), ''«Ветеринар по духу і диплому»'' (березень [[1992]]&nbsp;р.), ''«Тарасу Мельничуку»'' (недатований), ''«Ніч блискавкою пощербатить»'', ''«Якісь солодкі спогади»'' (липень [[1992]]&nbsp;р.).
 
У другому номері наукового журналу «[[Сіверянський літопис]]» (Чернігів) за [[1995]] рік було опубліковано його вірш ''«У словесах»'' ([[1991]])<ref> Електронну версію текстів було зроблено А.&nbsp;С.&nbsp;НатарiусомНатаріусом [http://dhost.info/newbabilon/poetry/ltverses.html]</ref>.
 
Окрім того, протягом [[2007]]&nbsp;-[[2011]]&nbsp;рр. в Інтернеті публікуються нові, раніше невідомі вірші Л.&nbsp;Тереховича. Серед них: ''«Випадок на початку служби»'' (листопад 1990&nbsp;р.)<ref> Леонід Терехович: Випадок на початку служби [http://dhost.info/newbabilon/poetry/incident.html]</ref>, ''«Долг и плата»'' ([[1988]]?), ''«Я зацікавивсь словниками…»'' (травень [[1991]]&nbsp;р.), ''«Ще не пора…»'' (жовтень [[1991]]&nbsp;р.), ''«БатьківщИна чи БАтьківщина?»'' (листопад [[1991]]&nbsp;р.), ''«Новорічна фантасмагорія»'' (січень [[1992]]&nbsp;р.), ''«Я двічі зі смертю був око на око»'' ([[1992]]). Останні шість віршів було опубліковано в інтернет-виданні газети «Високий Вал»<ref> А.&nbsp;С.&nbsp;Натаріус. До 70-річчя з дня народження Леоніда Тереховича [http://newvv.net/culture/Culture/210414.html] // матеріал за 25 березня 2011 року в інтернет-виданні «Високий Вал» (м. Чернігів)</ref>.
Рядок 94:
Помер Терехович [[22 серпня]] [[1992]] року і був похований у рідному селі [[Кучинівка]], [[Щорський район|Щорського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]].
 
Незадовго до смерті він був жорстоко побитий міліціонерами на вокзалі м. [[Щорс]]<ref> В.&nbsp;Москаленко. Хто вбив? // Громада.&nbsp;— 1993.&nbsp;— №&nbsp;5</ref>. У передмові до збірки поезій Леоніда Тереховича [[Павло Повод|П.&nbsp;Повод]] описав це так: «„Скінчиться все в обшарпанім хліві, де ще стоїть моє стареньке лiжко“ліжко“&nbsp;— пророче писав поет. Там його і знайшли. Мертвим. Перед цим він завітав до редакції райгазети (тут його добре знають) і стиха мовив, що його побила мiлiцiяміліція на вокзалi. За що? По смерті лікарі встановили: помер тому, що серце зупинилось. І винних немає… Воно й справді, бо неволя забрала не тільки кращі роки, а й здоров'я&nbsp;— разом з довідкою про звільнення видали йому цілу купу довідок про хвороби»<ref> П.&nbsp;Повод. Свідомо став на муку (Передмова) // Леонід Терехович. Свідомо став на муку. Вибране.&nbsp;— Чернігів, 1993.&nbsp;— С.&nbsp;3.</ref>. За свідченнями родичів, Терехович був знайдений мертвим в хаті, в своєму ліжку, а не в хліву, як пише [[Павло Повод]]. Але поки це свідчення не задокументовано.
 
Зі спогадів [[Реп'ях Станіслав Панасович|Станіслава Реп'яха]]:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Терехович_Леонід_Никифорович