Стрільба із закритих позицій: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zasadko (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Zasadko (обговорення | внесок) |
||
Рядок 13:
На рисунку 1 наведена схематизована [[топографічна карта]] місцевості, що ілюструє таку ситуацію: ціль '''Ц''' ([[міномет]]на батарея противника) загороджена від прямого спостереження з вогневої позиції схилом висоти 150,4 і хвойним лісом , тому спостереження ведеться з ВПП на рівнинній ділянці, звідки добре видно ціль. За допомогою [[Бусоль|бусолі]] і [[далекомір]]у визначаються дальність D<sub>1</sub> = 1500 м і [[дирекційний кут]] α ≈ [[Поділ кутоміра|56-56]] .
По [[телефон]]у, [[радіо]] або сигнальними прапорцями ця інформація передається обчислювальному відділенню, якщо воно не знаходиться безпосередньо на КСП. Артилерист-обчислювач, знаючи координати цілі, КСП та ВП розраховує дальність D<sub>2</sub> і доворот від основного напрямку стрільби β для своїх гармат (для прикладу на Рис. 1 D<sub>2</sub> = 2700 м, β ≈ 3-40); із таблиць стрільби враховує поправки на метеоумови, знос [[Ствол (зброя)|стволів]], температуру боєприпасів і в підсумку отримує установки [[приціл]]у і [[
Якщо першим залпом ціль не уражена, то дальномірник і спостерігач на КСП повідомляють, наскільки розриви відхилилися по фронту, глибині і, якщо потрібно, по висоті. Наприклад, недоліт 200, вправо 50 (Рис. 2). Ця інформація повідомляється обчислювальному відділенню і воно, використовуючи прилад управління вогнем (ПУО) або ЕОМ, повідомляє скориговані установки розрахункам гармат. У разі промаху проводиться повторне коректування; при попаданні починається стрільба на ураження.
| |||