Миколаївський Милецький чоловічий монастир: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Rubinbot (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 32:
Після [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] монастир закрили, а в його приміщеннях розмістилося спочатку сільськогосподарське училище, а згодом будинок—інтернат для інвалідів та престарілих. Богослужіння звершувалося тільки в Онуфріївському храмі на кладовищі, який став парафіяльним<ref name="історія">[http://www.vv-orthodox.org/monastyri/mileckyj Миколаївський монастир на Офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП]</ref>.
 
Розташована в кілометрі на південь выдвід монастиря, церква [[Онуфрій Великий|святого Онуфрія Великого]] була споруджена братією обителі в [[1723]] році як [[каплиця]], у [[18 століття|18 столітті]] капітально відремонтована, у [[19 століття|19 столітті]] [[апсида]] і центральна частина покрівлі увінчані відповідно двома дерев'яними банями<ref name="галерея">[http://www.art.lutsk.ua/art/kovel/index%20milzi.shtml Art Gallery. Мильці]</ref>.
 
Монастир відроджений у [[1994]] році<ref name="історія"/>. До складу монастирського комплексу входять Миколаївська церква, споруджена у [[1542]] році князем Федором Сангушком, братський корпус з теплим храмом Преображення Господнього, [[дзвіниця]], будинок настоятеля, господарські й допоміжні будівлі<ref>Годованюк О.&nbsp;М.&nbsp;Монастирі та храми Волинського краю.—К.: Техніка, 2004.—176 с.: іл.—(Нац. святині України).—Бібліогр.: с. 170–173. ISBN 966-575-072-0.</ref>. Після відновлення монастиря Онуфріївський храм став приписним до обителі<ref name="галерея"/>.