Церковні обряди: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати до Шаблон:Вікіфікувати
вікіфікація
Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=Жовтень 2005}}
'''Церковні обряди'''  — зовнішній вияв віри в Бога, поклоніння йому.
Термін звичайно вживається у таких значеннях:
::* канонічний обряд церкви (див. [[канонічне право]]), і
::* особливості богослужіння східних і західних церков.
 
Хоч [[християнство]] прийшло до Київської Русі з Візантії, де й ритуал богослужіння був детально продуманий, українські місцеві звичаї зумовили деякі відхилення від візантійських норм, особливо щодо ''Требника'' і ''Служебника''. Такі особливості зафіксовані вже у другій пол. 11 ст., серед іншого — присутність кн. під час хіротонії та заява представників священнослужителів про згоду на висвячення обраного єпископа. Відома й розбіжність в питанні посту: коли велике свято припадало на середу чи п'ятницю, всупереч візантійській практиці, Київська Церква звільняла від посту. Крім перейнятих візантійських богослужбових зразків, на Русі-Україні постали ориґінальні тексти богослужінь, приурочених окремим святам, акафісти тощо. Досить самобутньою розвинувся в українській церкві хоровий спів, як частина церковних обрядів. (див. Церковна музика).
 
У Київській Православній Церкві були намагання (напр., за митрополита Кипріяна Цамблака) впорядкувати різноманітність Ц. о., але тільки в сер. 17 ст. митрополит [[Петро Могила]] оформив богослужбові книги з їхніми обрядовими особливостями, а у творі «Літос» підкреслено, що не обряди ділять Церкви, а догми. На церковних соборах (1596, 1629, 1636) обговорювались Ц. о. з увагою до збереження місцевих особливостей. Православний Київський собор 1640 також присвятив увагу Ц. о., схвалюючи певні норми, нечинні в інших православних церквах, але відповідні до норм уніятської Церкви. Тому у Требнику 1646 і Служебнику 1639 збережено низку Ц. о., що тоді виконувались і були у давніх церковних книгах (Служебник 1604, Требник 1606, рукописні требники 16 — 17 ст.), але пізніше зникли. У Требнику 1646 є 20 чинів, що їх нема в інших книгах, вони увійшли туди з місцевих обрядів. Усього в цьому Требнику є 37 місцвих українських треб, вміщення яких викликало обурення в Москві. Проте, у цю книгу не увійшли деякі місцеві Ц. о., напр., молитва за тих, що самі себе закляли, ходіння у процесії навколо церкви зі сходу на захід, шествіє священника за (а не перед) домовиною покійника, причастя хворих у стані несвідомости водою з Водохрищ, як це було у Требнику 1606 тощо.
Рядок 25:
 
== Література ==
* Одинцов Н. Униатское Богослужение в XVII и XVIII  вв. по рукописям виленской публичной библиотеки. Вільна 1886.
* Безсторонний І. Объективний погляд на одношения обрядове в Всхідній Галичині. Л. 1893.
* Дольницький І. Типік Церкве Руско-Католическія. Л. 1899.