Кристалохімія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Зняття категоризації шаблоном "МГЕ" |
доповнення |
||
Рядок 3:
Кристалохімія тісно пов'язана з [[хімія|хімією]], [[кристалофізика|кристалофізикою]] і [[мінералогія|мінералогією]]. Базується на даних експериментального вивчення структури кристалів рентгенівськими ([[рентгеноструктурний аналіз|рентгеноструктурний]], [[Нейтронографія|нейтронографічний]], [[Дифракція електронів|електронографічний]] та інших), хімічними та фізичними методами.
Досягнення кристалохімії суттєво змінили зміст багатьох уявлень, народжених старою мінералогією. По-перше, спростовано молекулярну будову кристалів. Натомість прийшли уявлення про атомну (кристалічну) структуру мінералів, які докорінно трансформували саме поняття "мінерал" (з нього вилучено аморфні, рідкі та газоподібні сполуки. І в сучасній мінералогії мінерали - це природні кристали.
Кристалохімія внесла якісно нові знання про мінерали і на електронному рівні. Кристалохіміки та фізики, зокрема, обгрунтували дефектну природу структури мінералів, з'ясували закономірності розподілу електронів у міжядерному просторі і дійшли висновку, що більшість мінералів є іонно-ковалентними сполуками.[2]
== Література ==
2. Павлишин,Довгий.Мінералогія.-К:КНТ,2008- 49 с.
* {{МГЕ|nocat=1}}
{{Розділи хімії}}
| |||