Гензель і Гретель: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Масіму (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Масіму (обговорення | внесок) |
||
Рядок 18:
== Історія й аналіз сюжету ==
Якоб і Вільгельм Грімм почули «Гензель і Гретель» в місцевості Дорчен Вільд<ref name="Opie237"> Opie 1974, p. 237 </ref>, видавши казку в своїй збірці [[1812]]<ref name="Tatar">Tatar 2002, p. 44, 45, 54, 56, 57 </ref>. У цій історії дроворуб і його дружина — біологічні батьки і разом розділяють провину за відмову від своїх дітей. У більш пізніх випусках були зроблені деякі невеликі правки: дружина стає мачухою, а лісоруб виступає проти планів своєї дружини залишити дітей, зроблені релігійні вставки тощо<ref name="Tatar"/>.
Фольклористи Іона і Пітер Опі в «Класичних Казках» (1974), вказують, що «Гензель і Гретель» належать до групи європейських історій, особливо популярних в Балтійському регіоні, де розповідається про дітей, які обманюють людожерів, в руки яких вони ненавмисно потрапили. Розповідь має схожість з першою половиною казки «Хлопчик-мізинчик» (1697) [[Шарль Перро|Шарля Перро]] і казки «Розумний Попіл» (1721) [[Мадам д'Онуа]]. В обох оповіданнях залишені діти позначають зворотну дорогу додому. У «Розумному Попелі», Опі відмічають, що героїня спалює гіганта, пхаючи його в духовку в подібній манері. Лінгвіст і фольклорист Едвард Вайда припустив, що ці історії представляють відгомін обряду ініціації, існуючого в прото-індоєвропейському суспільстві <ref> Vajda 2010 </ref>.
== Переклади казки ==
| |||