Сайда (місто): відмінності між версіями

 

=== Панування торгівельної олігархії ===

 

Новий монарх домігся від персів безпрецедентної поступки — дозволу карбувати власну [[монета|монету]]. При чому як дрібну срібну, так згодом і більш ходову бронзову. Завдяки цьому Сідон зміцнив свій статус головного торгівельного і фінансового центру усього Східного Середземномор'я. І хоча через кілька десятиріч карбувати монету почали й інші фінікійські міста, своїм провідним статусом сідонці не поступилися. На відміну від сусідів — тірян, що віддавали перевагу торгівлі з власними колоніями, сідонські купці зосередили в своїх руках обмін із грецьким світом, що відкривало перед ними ширші можливості — і економічні, і політичні.

[[Файл:Votive statue from eshmun.jpg |міні|left|200пкс|Мармурова статуя царевича з храму Ешмуна, близько 400 р. до н. е. Національний музей, [[Бейрут]]]]

Наступники Баалшиллема І [[Абдамон]], [[Баана]] і [[Баалшиллем ІІ]] (відомий також під іменем Бодаштарта II, правив у [[401 до н. е.|401]]&nbsp;— [[372 до н. е.|372&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.]]) продовжували політику засновника династії, забезпечивши справжній розквіт Сідона. Цьому сприяли також довгий період миру у цій частині Сереземного моря і режим найбільшого сприяння з боку Ахеменідів. Останній мав, однак, і зворотний бік. Так, на вимогу [[Артаксеркс II|Артаксеркса ІІ]] у [[396 до н. е.|396&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] сідонська ескадра на чолі з царем змушена була вирушити на допомогу [[Конон Афінський|Конону]], що в цей час вів бойові дії проти [[Спарта|Спарти]]<ref>[[Діодор Сицилійський]], XIV, 79</ref>, а пізніше місто споряджало кораблі для висадки самого Артаксеркса ІІ на [[Кіпр]]і<ref>[[Діодор Сицилійський]], XIV, 98</ref>. У [[383 до н. е.|383&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] фараон [[Ахоріс]] захопив і сам Сідон. Перси доволі швидко відновили свій контроль над Фінікією, проте миром місто насолоджувалося недовго.

=== Еллінізація і повстання проти Персії ===

Допомога Сідона [[Стародавні Афіни|Афінам]] сприяла її зближенню із греками. З початку [[4 століття до н. е.|IV ст. до н.&nbsp;е.]] розпочинається швидка [[еллінізація]] міста, чому не в останню чергу сприяла близькість внутрішнього устрою грецьких і фінікійських міст та спільні торгівельні інтереси. Баалшиллем ІІ переводить сідонську монетну систему на [[аттичний монетний стандарт|аттичний стандарт]]. Сідонці оселяються в [[Коринф]]і і Афінах, фінікійці сприймають засвоюють культуру і мову греків.