Кільця Урана: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: До цих пір → Досі |
м Розтлумачено Нептун як Нептун (планета), Покриття як Покриття (астрономія) |
||
Рядок 1:
[[Файл:Uranian rings scheme ru.png|300px|thumb|Схема супутників і колець Урану]]
'''Кільця Урану''' — система [[Кільце (астрономія)|планетних кілець]], що оточують [[Уран (планета)|Уран]]. Серед інших систем кілець вона займає проміжне положення за складністю будови між розвиненішою системою кілець [[Сатурн (планета)|Сатурн]]а і простими системами кілець [[Юпітер (планета)|Юпітер]]а і [[Нептун (планета)|Нептун]]а.
Кільця Урана були відкриті [[10 березня]] [[1977]] року [[Джеймс Елліот|Джеймсом Елліотом]], Едвардом Данхемом і Дугласом Минка. За 200 років до цього [[Вільям Гершель]] повідомляв про спостереження кілець у Урана, проте сучасні астрономи сумніваються у можливості такого відкриття, тому що кільця дуже слабкі і темні і не могли бути виявлені за допомогою астрономічного обладнання того часу.<ref>{{cite web|title=Did William Herschel Discover The Rings Of Uranus In The 18th Century?|work=Physorg.com|url=http://www.physorg.com/news95949762.html|year=2007| accessdate=2007-06-20}}</ref> Два нових кільця системи Урана були виявлені «Вояджером-2» в 1986 році, ще два зовнішніх кільця були виявлені телескопом «Хаббл» в [[2003]]-[[2005]] роках.
Рядок 85:
=== λ (лямбда) ===
Кільце λ було одним з двох кілець, відкритих «[[Вояджер-2|Вояджером-2]]» [[1986]] року. Це вузьке і тьмяне кільце, розташоване між кільцем ε і його «супутником-пастухом» Корделія, який створює своєю гравітацією темну смугу в кільці{{джерело?}}. Під час спостережень у зворотно-розсіяному світлі кільце λ надзвичайно вузьке - близько 1-2 км і має еквівалентну оптичну глибину 0,1-0,2 км на довжині хвилі 2,2 мкм . Його нормальна оптична глибина - 0,1-0,2. Оптична глибина кільця λ сильно залежить від довжини хвилі, що нетипово для кільцевої системи Урана. В ультрафіолетовій частині спектру еквівалентна глибина сягає 0,36 км, що пояснює, чому його було виявлено тільки під час спостережень [[Покриття (астрономія)|покриття]] зірок в ультрафіолетовому діапазоні. Про виявлення кільця у спостереженнях на довжині хвилі в 2,2 мкм було повідомлено лише [[1996]] року.
Зовнішній вигляд кільця λ різко змінився під час спостережень у прямому розсіяному світлі 1986 року. При такому розташуванні воно стало найяскравішим об'єктом системи кілець Урана, перевершивши навіть кільце ε. Ці спостереження разом із залежністю оптичної глибини від довжини хвилі, вказують на те, що кільце λ містить істотну кількість пилу розміром в [[мікрометр]]. Нормальна оптична глибина цього пилу 10<sup>-4</sup>-10<sup>-3</sup>. Спостереження телескопом [[обсерваторія Кек|обсерваторії Кек]] 2007 року під час перетину Землею площини кілець Урана лише підтвердили це припущення, тому що кільце λ стало одним з найяскравіших елементів кільцевої системи Урана.
| |||