Транзисторно-транзисторна логіка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Moskovych (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Moskovych (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8:
ТТЛ набула широкого поширення в комп'ютерах, електронних музичних інструментах, а також в контрольно-вимірювальній апаратурі і автоматиці. Завдяки широкому розповсюдженню ТТЛ вхідні і вихідні ланцюги електронного обладнання часто виконуються сумісними по електричним характеристикам з ТТЛ. Максимальна напруга в схемах з ТТЛ може досягати 24В, однак це призводить до великого рівня паразитного сигналу. Досить малий рівень паразитного сигналу при збереженні достатньої ефективності досягається при напрузі живлення 5В, тому така напруна і увійшла в технічний регламент ТТЛ.
 
ТТЛ стала популярною серед розробників електронних систем після того, як в 1965 році фірма [[Texas Instruments]] представила серію інтегральних мікросхем [[Мікросхеми серії 74xx|740074xx]], хоча фірма Texas Instruments і не була першою, хто почав випуск ТТЛ мікросхем (дещо раніше його почали фірми Sylvania і Transitron). Тим не менш промисловим стандартом стала саме серія [[Мікросхеми серії 74xx|74xx]] фірми Texas Instruments, що значною мірою пояснюється великими виробничими потужностями фірми Texas Instruments, широкою номенклатурою мікросхем, а також її зусиллями по просуванню серії [[Мікросхеми серії 74xx|74xx]].
 
Оскільки біполярні інтегральні ІМС серії [[Мікросхеми серії 74xx|7474xx]] фірми Texas Instruments стали найбільш поширеними, їх функціонально і параметрично повторює продукція інших фірм (Advanced Micro Devices, серія 90/9N/9L/9H/9S Fairchild, Harris, Intel, Intersil, Motorola, National, частково К155 виробництва СРСР тощо)<ref>Соломатин Н. М. Логические элементы ЭВМ: Практ. пособие для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1990. — С. 19, 58. — 160 с. — ISBN 5-06-002053-3 {{ref-ru}}</ref>.
 
== Див. також ==