Ніщинський Петро Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
Народився у селі [[Неменка]] (тепер [[Іллінецький район|Іллінецького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]). Навчався у [[Київська духовна семінарія|Київській духовній семінарії]]. В [[1856]] закінчив [[Афінський університет]] (філософський і богословський ф-ти), пізніше — здобув ступені магістра наук. Після повернення на батьківщину викладав [[російська мова|російську]] і [[грецька мова|грецьку]] мови у навчальних закладах [[Петербург]]а ([[1857]]-60), [[Одеса|Одеси]] (з [[1860]]), [[Ананьїв|Ананьєва]] (з [[1855]], тепер [[Одеська область]]), [[Бердянськ]]а ([[1888]]-90).
Збирав та здійснював обробку українських народних пісень («[[Байда]]», «[[Ой, гук, мати, гук]]»), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними. В [[1875]] Ніщинський створив музичну картину «Вечорниці», як вставну сцену до вистави [[Назар Стодоля (п'єса)|Назар Стодоля]] [[Тарас Григорович Шевченко|Т. Шевченка]] (вперше виконана в цьому ж році артистичним гуртком [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницького]] у [[Єлисаветград]]і). Широковідомим став чоловічий хор з «Вечорниць» — «[[Закувала та сива зозуля]]».
Ніщинський перекладав на українську мову твори античних класиків («Антігону» [[Софокл]]а, [[1883]]; «Одіссею» [[Гомер]]а, [[1889]], [[1892]]; 6 пісень з «Іліади» [[Гомер]]а, [[1902]]-03), а також переклав на грецьку мову «[[Слово о полку Ігоревім|Слово о полку Ігоревім]]» ([[1881]]). Автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику.
| |||