'''Аграризм''' — політична доктрина низки селянських партій та рухів Центральної та Південно-Східної Європи 1900—30-х роках. Вчення аграризму наголошує на тому, що селянство зосереджує в собi головні позитивнi цiнностiцінностi й якостi суспільства, є осердям стабiльностiстабільностi держави й зберiгачемзберігачем національної iдентичностiідентичностi і що вказанi чесноти мають визначити його прихід до полiтичноїполітичної влади. Виник як реакція на модернізаційні зміни в аграрних країнах Європи. Поширенню його ідей сприяли німецькі та французькі вчені А. Шефле (автор терміна), Г. Руланд, Ж. Мелін. Ідеологію аграризму прийняли: Польське сторонництво людове, Чеська аграрна партія, Болгарський землеробський народний союз та інші. ВiдоміВідомі iдеологиідеологи аграризму: А. Швегла, М. Годжа, О. Франкенбергер (Чехословаччина), А. СтамболiйськийСтамболійський (БолгарiяБолгарія), Я. Домбський (Польща). В Україні аграристські за змістом ідеї розробляв [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В.Липинський]], який був ідеологом доктрин Української демократичної хліборобської партії (1917) та гетьман руху в еміграції (1920—30).
== Література ==
* Липинський В. Листи до братiвбратів-хлiборобiвхліборобів про ідею та організацію українського монархізму. ВiденьВідень, 1926
* Cesar J., Cerny B. O Ideologii ceskoslovenskeho agrarizmu. «Ceskoslovensky casopis historicky», 1959, N 2
* Materialy zrodlowe do historii polskіegopolskiego ruchu ludowego. Warszawa, t. 1—2, 1966
* Матвеев Г. Ф. «Третий путь?» Идеология аграризма в Чехословакии и Польше в межвоенный период. М., 1992
* Липинський В. СтудiїСтудії, т. 1. К. — ФiладельфiяФіладельфія, 1994.
