Односклепінна станція мілкого закладення: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни |
||
Рядок 1:
{{
[[
[[
[[
'''Односклепінна станція мілкого закладення'''— один з різновидів станцій [[метрополітен]]у. Односклепінна станція відрізняється оздобленням, виконаним у вигляді як пологого склепіння змінної товщини, омоноліченного з вертикальними стінами, пов'язаним з лотковою залізобетонною плитою фундаменту. За наявності напірних ґрунтових вод лоткова плита виконується як для зворотного склепіння.
== Історія ==
Першою односклепінною станцією у Москві була [[Бібліотека імені Леніна (станція метро)|«Бібліотека імені Леніна»]], перша черга будівництва, споруджена закритим багатошахтним способом за проектом, на кшталт станцій Паризького метрополітену. У 1938 році було споруджена станція [[Аеропорт (станція метро, Москва)|«Аеропорт»]]. Потім після тривалої перерви, викликаної великою часткою ручної праці, низьким рівнем механізації як наслідок — великими термінами будівництва монолітних великопрольотних залізобетонних конструкцій. Поновлення проектування й будівництва односклепінних станцій мілкого закладення сталося наприкінці 1960-х років ХХ століття, із розробкою в [[Харків|Харкові]] конструкцій і типового проекту односклепінної станції, названої пізніше «Харківський односвод». Нині споруджено чимало односклепінних станцій, наприклад [[Житомирська (станція метро)|«Житомирська»]], [[Бориспільська (станція метро)|«Бориспільська»]].
== Будівництво ==
Основні етапи спорудження односклепінної
* Бетонування лоткової частини й опорних частин стін.
|