Шахтинська справа: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zaqq (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м Неоднозначність МДУ відносно Московський державний університет імені Ломоносова за допомогою [[:en:Wikipedia:Tools/Navigation_popups|виринаючих вік...
Рядок 3:
== Судова справа ==
 
[[Судова справа|Судову справу]] розглядав спеціальний склад [[Верховний Суд СРСР|Верховного Суду СРСР]] (голова — ректор [[Московський державний університет імені Ломоносова|МДУ]] [[Вишинський Андрій Януарійович|А.Вишинський]], члени — М.Васильєв-Южин, В.Антонов-Саратовський, М. Курченко та С. Кисельов). Державними обвинувачами були прокурор [[РФСРР]] М.Криленко та Г.Рогинський, громадськими — Г.Гринько, С.Шейн, Крумін та Осадчий. Захищали підсудних 15 відомих московських адвокатів. Хід процесу висвітлювало 120 журналістів. Підсудні (53 інженерно-технічних працівники вугільної промисловості, серед яких — керівники «Донвугілля», Управління нового будівництва Донбасу, 5 директорів шахт та рудоуправлінь, 5 головних інженерів шахт, чотири [[Німеччина|німецьких]] спеціалісти та ін.) були звинувачені у приналежності до «контрреволюційної організації», що діяла в 1922—1928 у Шахтинському (звідси і назва справи) та ін. районах Донбасу, у [[Харків|Харкові]] та [[Москва|Москві]].
 
[[ОДПУ]] пред'явило обвинувачення підсудним у намаганні зруйнувати вугільну промисловість Донбасу — найважливішої паливної бази СРСР і таким чином зірвати індустріалізацію СРСР. Їх було звинувачено, що вони під керівництвом так званого паризького центру («Об'єднання колишніх гірничопромисловців Півдня Росії») та «Польським об'єднанням колишніх директорів і власників вугільних підприємств у Донбасі» здійснювали акти шкідництва і саботажу (висаджували у повітря і затоплювали шахти, підпалювали електростанції, псували устаткування тощо).