Відмінності між версіями «Період Нара»

44 байти вилучено ,  12 років тому
м
clean up, Replaced: Otheruses1 → Otheruses з допомогою AWB
м (робот додав: sk:Obdobie Nara)
м (clean up, Replaced: Otheruses1 → Otheruses з допомогою AWB)
|Ширина = 60px
|}}
{{Otheruses1Otheruses|Нара (значення)}}
'''Період На́ра''' ([[японська мова|яп]]. 奈良時代, - ''нара дзідай'') — епоха в історії [[Японія|Японії]] ([[710]] — [[794]]). Почалася з встановлення столиці держави у місті Хейдзьо-кьо (суч. місто [[Нара]]) і закінчилася її переносом до міста Хей'ан-кьо (суч. місто [[Кіото (місто)|Кіото]]).
Особливостями епохи є пришвидшена китаїзація японського суспільства, створення перших історичних хронік та розквіт культури, зокрема [[буддизм|буддизму]]у та поезії.
 
== Соціально-політичний розвиток ==
=== Нова столиця ===
[[Зображення:Heijyoukyou_SuzakumonHeijyoukyou Suzakumon.jpg|thumb|left|270px|Головні ворота столиці Хейдзьо-кьо — "Ворота Червоного фенікса" (''реконструкція, Нара'')]]
 
До прийняття основного законодавчого Кодексу років [[Тайхо]] ([[701]]), існував звичай переносити столицю на нове місце, у зв'язку зі смертю імператора. Реформування японського суспільства на початку [[8 століття]] сприяло утворенню централізованої влади із ефективним адмінстративним апаратом, які потребували для своєї діяльності створення великого і осідлого центру. Цим центром стала у [[710]] році нова столиця Хейдзьо-кьо (平城京. сучасне місто [[Нара]]) у [[регіон Кінкі|регіоні Кінкі]]. Хоча столиця ще переносилася у [[740]]-[[745]] роках до міст Куні-кьо (恭仁京, сучасне місто Камо), Сіґаракіномія (紫香楽宮, сучасне місто Сіґаракі) та Наніва-кьо (難波京, сучасне місто [[Осака]]), вона всеодно поверталася до [[Нара]].
 
== Культура ==
[[ImageЗображення:NaraTodaijiDaibutsu0212.jpg|thumb|230px|left|Великий Будда [[Вайрочана]] у храмі [[Тодайдзі]] (''[[Нара]], [[752]]'')]]
У період Нара були складені перші офіційні історичні хроніки "''[[Кодзікі]]''" (古事記, [[712]]) та "''[[Ніхон Сьокі]]''" (日本書紀, [[720]]). Було також укладено поетичні антології "''[[Манйосю]]''" (万葉集, [[759]]) та "''[[Кайфусо]]''" (懐風藻, [[751]]). У цей період також сформувалися прототипи японських фонетичних абеток [[хіраґана]] і [[катакана]].
 
Особливістю цієї епохи стала натуралізація [[буддизм|буддизму]]у. Цьому сприяла політика імператора Сьомму ([[701]]-[[756]]), який особисто навернувся у цю віру, проголосивши себе "слугою трьох скарбів — Будди, Закону і Общини". [[Буддизм]] було проголошено "захисником держави", тобто визначено як державну релігію. Для поширення віри була створена мережа монастирів і храмів [[кокубундзі]] (国分寺), які розмістилися у всіх 60 провінціях [[Японія|Японії]]. Цетром усіх [[кокубундзі]] став [[храм Тодайдзі]] (東大寺, "Великий Східний Храм") в місті [[Нара]], у якому помістили велетенську бронзову статую Будди Вайрочани.
 
Навернення імператорів у [[буддизм]] озачало визнання вищості буддистської церкви над правлячою династією. Монахи зайняли чимало високих адміністративних посад. Буддисти навіть спробували захопити владу у країні, намагаючись зробити монаха Докьо ([[700]]-[[772]]), фаворита імператриці Кокен, новим імператором. Однак аристократична опозиція на чолі з [[рід Фудзівара|родом Фудзівара]] завадила перевороту і змогла усунути всіх монахів з державних посад. Зважаючи на інтимні стосунки Докьо з імператрицею та небезпеку династії, які вони несли, [[рід Фудзівара|Фудзівара]] скасували на майбутне право жінок займати престол японських монархів.
 
== Міжнародні відносини ==
Японські імператори активно імпортували китайський державотворчий досвід через своїх послів та стажерів до імперії [[Тан]]. Япоські студенти, серед яких переважали буддистські монахи, вчилися у містах Чан'ань і Лоян. Один зі стажерів Абе но Накамаро (阿倍 仲麻呂) зміг скласти складні іспити з китайської класики і зайняти державний пост у [[Тан|Китаї]]. Він служив головою завойованого регіону Аннам (суч. північ [[В'єтнам|В'єтнаму]]у) з [[761]] по [[767]] роки. Однак більшість стажерів поверталася додому, займаючи високі посади при японському дворі.
 
Незважаючи на нормалізацію стосунків з китайським [[Тан]] після конфлікту у середині [[7 століття]], відносини [[японці|японців]]в з корейською державою [[Сілла]] залишалися напруженими. Сприяло цьому постання на території сучасної [[Манчжурія|Манчжурії]] держави [[Бохай]] ([[698]] - [[926]]), спадкоємниці знищеної сілланськими військами північно-корейської держави Когурьо. [[Японія]] і [[Бохай]] перебували у союзі проти [[Сілла]], однак тісні стосунки останньої з [[Тан]] заважали прямій агресії союзників.
 
В цілому, зовнішня політика японців періоду Нара актинвною не була.
== Література ==
* Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. - Київ: "Аквілон-Прес", 1997. - 256с
 
 
[[Категорія:Історія Японії]]
156 136

редагувань