Фортеця Брімстон-Гілл: відмінності між версіями

Гармати почали використовуватися на пагорбі Брімстон-Хілл в 1690 році, коли британці доставили їх для відбиття [[Форт-Чарльз (Сент-Кіттс)|Форт-Чарльза]] у французів. Французи ж навіть не розглядали таку можливіть, бо не вважали можливим транспортування гармат крутими та порослими лісом схилами пагорба. Спорудження фортеці відбулося після цього та зайняло, з перервами, біля 100 років. Після спорудження, фортеця була відома як Гібралтар Вест-Індії, iзаі за свою висоту та міцні укріплення. У 1782 році, проте, французи під керівництвом адмірала [[Франсуа Жозеф Поль де Ґрас|Франсуа Жозефа Поля де Ґраса]] узяли фортецю в облогу. Протягом облоги їм вдалося захопити острів [[Невіс]], звідки під стіни фортеці були перевезені гармати. Після місяця облоги британський командувач Адмірал Гуд здав фортецю значно переважаючим силам французів через нестачу продовольства та боєприпасів. Проте вже через рік за умовами [[Паризький договір 1783 року|Паризького договору]] британці отримали острів назад. Після цього британці ще більше укріпили фортецю, і вона більше ніколи не була взята ворогом.