Чемеровецький район: відмінності між версіями

== Історія району ==

Чемеровеччина має багату історію. Її вивчали й описували [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимир Боніфатійович Антонович]], [[Даль Володимир Іванович|Володимир Іванович Даль]], інші дослідники ([[археолог]]и, [[етнограф]]и). Плідно досліджував Чемеровеччину професор Кам'янець-Подільського педагогічного університету (нині [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]]) [[Винокур Іон Срульович|Іон Ізраїльович Винокур]], під керівництвом якого 1965 року було знайдено Бережанський скарб прикрас ІІ—ІІІ століть.

Тут ходили полки [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], билися з гнобителями опришки [[Олекса Довбуш|Олекси Довбуша]], [[Северин Наливайко|Северина Наливайка]] та [[Устим Кармалюк|Устима Кармалюка]]. Тут провів останні роки життя соратник [[Суворов Олександр Васильович|Суворова]], генерал від інфантерії [[Розенберг Андрій Григорович|Андрій Григорович Розенберг]], прах якого покоїться на старовинному кладовищі в селі [[Чорна (Чемеровецький район)|Чорна]]. Прославив край і звитяжний українець, герой Канади, кавалер Хреста Вікторії, найвищої відзнаки Великої Британії, [[Пилип Коновал]]. На батьківщині, в селі [[Кутківці (Чемеровецький район)|Кутківці]], 2000 року йому споруджено пам'ятник. З Чемеровеччинною пов'язана доля українського письменника [[Осьмачка Тодось Степанович|Тодося Степановича Осьмачки]].

 

25 — 26 жовтня 1921 р. під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] через [[Голенищеве (Чемеровецький район)|Голенищеве]], [[Боднарівка (Чемеровецький район)|Боднарівку]], [[Гусятин (Чемеровецький район)|Гусятин]], [[Вільхівці (Чемеровецький район)|Вільхівці]] теперішнього Чемеровецького району проліг шлях Подільської групи (командувач [[Палій-Сидорянський Михайло|Михайло Палій-Сидорянський]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].

===Друга світова війна===

Район пишається славною когортою подвижників відбудовчого періоду та повоєнних десятиліть, які вписали яскраві сторінки у літопис трудового подвигу. Серед них летавчани двічі [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Давид Васильович Бойко]], Герой Соціалістичної Праці [[Ганна Степанівна Горячок]], [[Тетяна Йосипівна Горячок]], [[Сергій Микитович Миколин]], [[Антоніна Трохимівна Миколина]], [[Марія Василівна Нагурна]], [[Галина Мойсеївна Регелюк]], [[Тетяна Яківна Різник]], [[Анастасія Андріївна Чинник]], [[Анастасія Гнатівна Шутяк]], [[Марфа Федорівна Юрченко]], [[Володимир Давидович Ліщук]]. Героями Соціалістичної Праці стали також [[Петро Феодосійович Бортняк]] і [[Марія Сергіївна Весна]] із Свіршківців, [[Зінаїда Павлівна Скопецька]] із Кугаївців, [[Олексій Іванович Степанюк]] із Чемерівців, [[Скринчук Леонід Юрійович|Леонід Юрійович Скринчук]] із Юрківців. У Почапинцях жила і працювала одна із перших п'ятисотенниць Поділля [[Ганна Микитівна Швидка]]. Яскравими постатями на теренах вітчизняної науки і культури, духовної та освітньої сфери стали професор Київської духовної академії [[Давид Олександрович Підгурський]] (1803–1880); доктори наук [[Адамчук Іван Іванович|Іван Іванович]] та [[Адамчук Валерій Іванович|Валерій Іванович Адамчуки]], [[Абрам Мойсейович Браз]] та [[Михайло Ілліч Щербань]] із Зарічанки; [[Едуард Анатолійович Зінь]] із Вишнівчика, [[Михайло Степанович Капиця]] із Юрківців, [[Геренчук Каленик Іванович|Каленик Іванович Геренчук]] і [[Анатолій Іванович Локай]] із Білої, [[Федір Іванович Мамчур]] з Івахнівців, [[Іван Олександрович Мельник]] із Андріївки, [[Іван Федорович Мещишин]] із Драганівки, [[Панасюк Євген Миколайович|Євген Миколайович Панасюк]] із [[Закупне|Закупного]], [[Полікарп Іванович Свідер]] із Хропотови. Вихідцем із села Завадівка є ректор [[Подільський державний аграрно-технічного університет|Подільського державного аграрно-технічного університету]] професор [[Микола Іванович Бахмат]]. В селі Демківці народився, а в Івахнівцях розпочав медичну практику завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією [[Медичний інститут Сумського державного університету|Медичного інституту Сумського державного університету]], доктор медичних наук, професор [[Чемич Микола Дмитрович]].

Чемеровеччина багата розмаїттям самобутніх талантів, народних звичаїв та обрядів, фольклорної спадщини, людей, які шанують і люблять українську пісню, танець, народну творчість. У галузі культури району зайнято понад 170 культурно-освітніх працівників, діє 245 колективів художньої самодіяльності. Десять із них мають звання аматорський народний, три — зразковий. Це зокрема хор ветеранів війни та праці, художньо-концертний колектив районного будинку культури; духовий оркестр Зарічанського СБК; ансамбль народної музики «Родина» Жердянського СБК; фольклорні колективи Більського СБК «Берегиня» та П'ятничанського СБК «Бабине літо»; зразкові танцювальні колективи «Летавчанка» та «Едельвейс» (Летавський та Гуківський СБК). Виступи цих та інших художніх колективів незмінно популярні у глядачів, причаровують самобутністю, витонченістю і майстерністю. Фольклорні колективи «Берегиня» та «Бабине літо» виступали в палаці «Україна» в Києві.

 

== Пам'ятки ==