Лаврентій (Мигович): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Єпископ Харківський і Богодухівський Лаврентій''' (в миру '''Мигович Михайло Михайлович'''), народився [[14 грудня]] [[1959]] року в с. [[Керецьки]] [[Свалявський район|Свалявського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] в благочестивій православній християнській сім'ї. Середню школу закінчив 1977 року. У 1978—1980 роках служив у Збройних Силах СРСР. 1980 року вступив до Московської духовної семінарії. 1983 року вступив на заочний сектор Московської духовної академії, яку закінчив 1992 року, написавши кандидатську дисертацію з історії російської Церкви: «Опис фонду дисертацій Київської духовної академії за матеріалами рукописів, що зберігаються в Центральній науковій бібліотеці ім. Вернадського в Києві».
 
Середню школу закінчив 1977 року.
Чернечий постриг прийняв 1983 року. Єпископом Мукачевським і Ужгородським Саввою (Бабинець) був хіротонісований на [[ієродиякон]]а на Вознесіння Господнє 1983 року у Вознесенському монастирі в селі [[Чумальове]] в Закарпатті. У 1989 році митрополитом Київським і Галицьким Філаретом був рукоположений в [[ієромонах]]а. Священиче служіння проходив у Мукачево-Ужгородській єпархії, був настоятелем Вознесенського Собору в місті [[Хуст]].
 
У 1978—1980 роках служив у Збройних Силах СРСР.
 
1980 року вступив до Московської духовної семінарії.
 
1983 року вступив на заочний сектор Московської духовної академії, яку закінчив 1992 року, написавши кандидатську дисертацію з історії російської Церкви: «Опис фонду дисертацій Київської духовної академії за матеріалами рукописів, що зберігаються в Центральній науковій бібліотеці ім. Вернадського в Києві».
 
Чернечий постриг прийняв 1983 року. Єпископом Мукачевським і Ужгородським Саввою (Бабинець) був хіротонісований на [[ієродиякон]]а на Вознесіння Господнє 1983 року у Вознесенському монастирі в селі [[Чумальове]] в Закарпатті. У 1989 році митрополитом Київським і Галицьким Філаретом був рукоположений в [[ієромонах]]а. Священиче служіння проходив у Мукачево-Ужгородській єпархії, був настоятелем Вознесенського Собору в місті [[Хуст]].
 
У 1989 році митрополитом Київським і Галицьким Філаретом був рукоположений в [[ієромонах]]а.
 
Священиче служіння проходив у Мукачево-Ужгородській єпархії, був настоятелем Вознесенського Собору в місті [[Хуст]].
 
1990 року Високопреосвященнейшим Владикою Саввою був призначений настоятелем Полтавського кафедрального Собору і його особистим секретарем. Після смерті Високопреосвященнійшого архиєпископа Савви в 1992 році узяв відпускну грамоту і був прийнятий у клір Київської єпархії Блаженнійшим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, де ніс послух референта Його Блаженства і голови Видавничого відділу Української Православної Церкви.
Рядок 15 ⟶ 27:
З січня 2003 р. консультував будівництво храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в м. [[Полтава]], знаходячись за штатом.
 
У березні 2004 р. за поданим проханням Блаженнійшому Мефодію, Предстоятелеві УАПЦ, був призначений на посаду Керівника справами Патріархії.

13 грудня 2004 р. в день Святого Апостола Андрія Первозванного за божественною Літургією в Свято-Андріївському соборі м. Києва, був хіротонісований в сан [[єпископ]]а на Полтавську кафедру.
 
На початку 2005 р. подав прохання [[Патріарх Філарет (Денисенко)|Святійшому Патріархові Київському і всього Русі-України Філарету]] з проханням прийняти в Київський Патріархат.
 
21 червня 2005 р. призначається єпископом Вишгородським, тимчасово керуючим Харківською єпархією.
 
25 серпня 2005 р. призначений єпископом Харківським і Богодухівським, керуючим Харківською єпархією.