|
'''Діато́ніка''' (від {{lang-el|διατονικος}} - — той, що переходить від тону до тону) - — 7-ступеневний [[звукоряд]], звуки якого можуть бути розташовані по чистих [[квінта (музичний інтервал)|квінтах]] ''(Музичний словник Гроува)''. Діатонічний звукоряд містить лише чисті, малі та великі [[інтервал музичний|інтервали]], а також тритон. При цьому малі секунди не можуть бути розташованими поспіль.
В стародавній Греції - — одна з трьох основних ладових нахилів ("«родів"»), поряд з хроматикою (можливе використання двох малих секунд поспіль) та енармонікою (включає інтервали [[мікрохроматика|мікрохроматики]])
В теорії музики з поняттям діатоніки тісно зв'язані наступні поняття:
* '''Діатонічні лади''' - — [[Лад (музика)|лади]], що складаються зі звуків діатоніки. Такими ладами є натуральний [[мажор]] і [[мінор (музика)|мінор]], давньогрецькі діатонічні лади - — [[лідійський лад|лідійський]], [[іонійський лад|іонійський]], [[дорійський лад|дорійський]], [[еолійський лад|еолійський]], [[фрігійський лад|фрігійський]] та [[локрійський лад|локрійський]].
* '''Діатонічні інтервали''' - — чисті, малі та великі інтервали, властиві діатонічним ладам. На відміну від хроматичних (зменшені та збільшені інтервали)
* '''Діатонічна гама''' - — звуки діатонічного ладу, розташовані у висхідній або низхідній послідовності
В ХХ столітті окремі музикознавці (в т.ч.тому числі композитор [[Скорик Мирослав|М. М. Скорик]]) діатонічними називали також 12-ступеневі системи, кожна із ступенев яких трактується як самостійна. При цьому в суть поняття діатоніки вкладається інший сенс: діатоніка як сукупність основних ступенів.
[[Категорія:Теорія музики]]
| 