Вікіпедія

Плачинда Сергій Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
V.Fedyk (обговорення | внесок)
437 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 36:
В 1953 р. закінчив філологічний факультет [[Київський університет|Київського державного університету]], а потім аспірантуру при [[Інститут літератури|Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]], де й надалі працював науковим співробітником. Його перу належать літературознавчі монографії «Композиція і характери в новелах Ю. Яновського»(1957), «Майстерність Ю. Яновського»(1969) та перша в постсталінській Україні книга про О.Довженка (1964). С.Плачинда був також першопублікатором доти невідомих «Щоденників» О. Довженка. 1960 р. зо ініціативою [[Шамота Микола Захарович|М. Шамоти]] звільнений «за український націоналізм».
 
З 1948 р. співробітничавспівпрацював віз республіканськихреспубліканськими газетахгазетами та журналахжурналами, друкуючи нариси й оповідання. В 1959 році вийшли в світ його книжка оповідань та нарисів «Кам'яна веселка» і повість «Таня Соломаха». Плачинді також належать книжка-нарис «Брати Місяця»(1959) про творчий чин геніального українського конструктора космічних кораблів [[Кондратюк Юрій Васильович|Ю. Кондратюка-Шаргея]].
 
1968 р. побачила світ книга історичних повістей «Неопалима купина» (художньо осмислюються постаті [[Роксолана|Роксолани]], [[Галшка Гулевичівна|Галшки Гулевичівни]], [[Артем Ведель|Артема Веделя]], [[Максим Березовський|Максима Березовського]], [[Теофан Прокопович|Теофана Прокоповича]]), яка згодом була вилучена з бібліотек і продажу за «націоналістичний ухил».
Рядок 46:
Працював у редакції «[[Літературна Україна|Літературної України]]», у видавництві «Молодь». Нині - старший науковий співробітник [[Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії|Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії]]. Досліджує праісторію та найдавнішу міфологію України.
 
Автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широко¬поліширокополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам'яна веселка» «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку»(2003), «Козак — душа правдивая»(2004); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Ревучий» (1938), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984), укладач «Словника давньоукраїнської міфології» (1993).
 
Автор «Словника давньоукраїнської міфології»(1993), монографічно-пошукових книг «Міфи і легенди Давньої України»(2006), «Лебедія. Як і коли виникла Україна»(2005), «Як українські міфи по світу розійшлися»(2009) (<ref>[http://ukrlife.org/main/minerva/plachinda.htm]</ref>, згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської стоянки (XX–XV тис.до н. е.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Плачинда_Сергій_Петрович