Відмінності між версіями «Скіфські могили»

м
вікіфікація
м (вікіфікація)
[[Файл:Огуз.jpg|праворуч|250px|thumb|Сучасний вигляд [[Огуз (могила)|кургану Огуз]]]]
[[Файл:Scythian capital and royal kurgans.png|міні|праворуч|200пкс|Столиця скіфів [[Кам'янське городище]] і т.зв. скіфські «царські» [[могила (насип)|могили]] в нижній течії [[Дніпро|Дніпра]]:<br />
1) [[Нікополь]] (сучасне місто)<br />
2) [[Запоріжжя]] (сучасне місто)<br />
3) [[Товста Могила]]<br />
4) [[Чортомлик (могила)|Чортомлик]]<br />
5) [[Кам'янське городище]]<br />
6) [[Солоха (могила)|Солоха]]<br />
7) [[Гайманова Могила]]<br />
8) [[Мелітопольський курган]]<br />
9) [[Олександропільський курган]]<br />
10) [[Велика Цимбалка]]<br />
11) [[Козел (могила)|Козел]]<br />
12) [[Огуз (могила)|Огуз]]<br />]]
 
'''Скіфські могили''' (або скіфські кургани) -&nbsp;— поховальні пам'ятники [[скіфи|скіфських]] часів, у формі земляного насипу над поховальною ямою.
 
== Локалізація ==
[[Скіфи]], що жили на території України (степова і лісостепова зона, зокрема Придніпров'я, Крим) з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р. Х., залишили по собі велику кількість [[могила (насип)|курганів-могил]]. Треба сказати, що скіфські могили знайдені і на території Північного Кавказу, у Прикубанні.
 
Найвідоміші скіфські могили на території України&nbsp;— [[Жаботинські кургани]], могили [[Чортомлик (могила)|Чортомлик]], [[Огуз (могила)|Огуз]], [[Куль-Оба]], [[Солоха (могила)|Солоха]], [[Козел (могила)|Козел]], [[Гайманова Могила]], [[Товста Могила]], [[Мелітопольський курган]], [[Мельгуновський курган]], [[Олександропільський курган|Олександропільська]], «[[Перша Завадська]]», [[Чабанцева Могила]], [[Золотий курган|Золота]] і [[Ак-Мечетський курган|Ак-Мечетська]], «[[Переп’ятиха]]». Загалом на наших землях датуються VII—VI VII–VI&nbsp;ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI—V VI–V&nbsp;ст. до Р. Х.&nbsp;— близько 100 курганів-могил. Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV &nbsp;ст. до Р.Х&nbsp;— розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «[[Царські кургани]]», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.
 
Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кіммерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, заліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва&nbsp;— грудки болотяної залізної руди, залізну крицю, ковальські інструменти.
 
== Історія досліджень ==
Регулярні археологічні дослідження в степах Нижнього [[Дніпро|Дніпра]] почав [[Забєлін Іван Єгорович|Іван Забєлін]]. Він відмітив особливості будови курганів, вирізнив окремі деталі. В [[1865]] році І.&nbsp;Є.&nbsp;Забєлін в кургані [[Козел (могила)|Козел]] відкрив три могили коней та центральну шахту з камерами під кутами. У [[Велика Цимбалка|Великій Цимбалці]] в [[1867]]-[[1868]] роках він відкрив катакомбу з трьома камерами, ще й окрему могилу із шістьма кіньми. У [[1884]] році біля Великої Знам‘янки [[Самоквасов Дмитро Якович|Дмитро Самоквасов]] розкопав найбільший для V &nbsp;ст. до Н. Х. курган висотою 7 &nbsp;м, де виявив велику могильну яму із залишками дерев‘яного склепу. Початок робіт [[Веселовський Микола Іванович|Миколи Веселовського]] в Дніпро-Молочанському межиріччі припадає на [[1889]] рік. Три сезони він досліджував два кургани біля с. Шульгівка. Крім Шульгівки, в [[1891]] році. М.&nbsp;І. &nbsp;Веселовський почав чотирирічні розкопки [[Огуз]]у та на “пробу”«пробу» дослідив [[Діїв курган]]. Мешканці сусідніх з Сірогозами сіл вели несанкціоновані розкопки курганів. Тому Археологічна комісія в [[1897]] році. відрядила туди К.Думберга. Він докопав [[Діїв курган]], зібрав речі зі зруйнованого кургану в Покрівці, дослідив Малий курган біля Огузу. Місія К.Думберга не зупинила грабіжницькі розкопки, тому її наступного року продовжив Ф.&nbsp;О.&nbsp;Браун. Між Верхніми та Нижніми Сірогозами він розкопав чотири кургани, а в [[Чмирева могила|Чмиревій Могилі]] відкрив дві катакомби і могилу 10 коней у коштовній узді. В [[1909]]-[[1910]] роках М.&nbsp;І. &nbsp;Веселовський, поновив роботи на Чмиревій Могилі. Він удруге відкрив катакомби, а в Західній йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник.
 
Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевським ([[1887]]), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, [[крепіда|крепіди]]. О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.
 
Наступний період досліджень великих скіфських курганів було відкрито в [[1954]] &nbsp;р. експедицією О.&nbsp;І. &nbsp;Тереножкіна. В Мелітопольському кургані він розкопав дві глибокі могили. Тут зафіксовано використання вальків для будівництва насипу, які привозили із заплави Молочної. На Лівобережжі експедицією Б.&nbsp;М. &nbsp;Гракова досліджено курган біля Кам‘янського городища ([[1946]]), в [[1961]]-[[1963]] &nbsp;рр. розкопано групу курганів Солохи, один курган біля Цимбалки та 10 курганів у м. Дніпрорудний.<ref>Курганне будівництво скіфів у V-IV V–IV&nbsp;ст. до Н. Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя) 2002 року. Автореф. дис...дис… канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології. &nbsp;— К., 2002. </ref>
 
 
2705

редагувань