Кочубей Віктор Павлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Джерела: Балабко О. З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка: Есеї, п'єса. — К.: Факт, 2007. — 192 с. — іл. |
Немає опису редагування |
||
Рядок 27:
| віросповідування =
| дружина = Марія Васильчикова
| діти = [[Строганова Наталя Вікторівна|Наталя]], [[Лев Кочубей]], [[Василь Кочубей]], [[Михайло Кочубей]], [[Сергій Кочубей]]
| рід = [[Кочубеї]]
| батько = [[Павло Кочубей]]
| матір = Ульяна [[Безбородько]]
| нагороди =
| примітки =
| зріст = 188
| вага = 98
| герб = Kochubei Herb.gif
}}
'''Кочубе́й Ві́ктор Па́влович''' ([[11 листопада]] [[1768]], с. [[Диканька]], поблизу [[Полтава|Полтави]], — [[15 червня]] [[1834]], [[Москва]]), нащадок козацької
Правнук [[Кочубей Василь Леонтійович|Василя Леонтійовича Кочубея]], племінник по матері [[Безбородько Олександр Андрійович|Олександра Безбородька]]. З [[1775]] жив в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] у дядька, навчався у приватному пансіонаті де Вільнева, одночасно в [[1776]] записаний на службу в лейб-гвардію Преображенський полк. З 1784 ад'ютант [[Потьомкін|Григорія Потьомкіна]]. В [[1784]]—[[1786]] знаходився при російській місії в [[Стокгольм]]і, одночасно відвідував лекції в Упсальському університеті. В [[1789]]—[[1791]] в складі місії в [[Лондон]]і; отримав дозвіл подорожувати [[Європа|Європою]] для продовження навчання, відвідав [[Голландія|Голландію]] та [[Франція|Францію]]. Брав участь в підписанні [[Ясський мирний договір|Яського миру]] [[1791]] року. В [[1792]] році здружився з великим князем [[Олександр I (російський імператор)|Олександром Павловичом]] (в майбутньому імператор [[Олександр I (російський імператор)|Олександр I]]). В [[1792]]—[[1797]] надзвичайний посол в [[Константинополь|Константинополі]]. З жовтня [[1798]] віце-канцлер, з грудня керуючий Колегією закордонних справ; прибічник укріплення відносин з [[Туреччина|Туреччиною]], заключення російсько-турецького договору 1799.
| |||