Відкрити головне меню

Зміни

229 байтів додано ,  6 років тому
м
нема опису редагування
'''Акуше́рство''' ({{lang-fr|Accoucher}}  — народжувати)  — [[наука]] про [[фізіологія|фізіологічні]] та [[патологія|патологічні]] процеси, що відбуваються в [[організм]]і [[жінка|жінки]] в зв'язку з [[вагітність|вагітністю]], під час [[Пологи|пологів]], а також в післяродовийпісляпологовий період.
 
== Предмет вивчення ==
 
А. вивчає і застосовує профілактичні, діагностичні й лік. заходи, що забезпечують сприятливий перебіг вагітності, родів та післяродовогопісляпологового періоду;
 
'''завдання''' А.  — подавати відповідну допомогу в разі ускладненого чи патологіч. перебігу їх. Крім того, А. вивчає фізіологіч. та патологіч. процеси, що відбуваються в організмі новонародженої дитини протягом перших днів її життя, розробляє і застосовує найдоцільніші заходи догляду за дітьми цього віку.
 
== Історія акушерства ==
 
Акушерство є однією з найстаріших галузей [[медицина|медицини]]. Деякі відомості з А. мали народи [[Стародавній Єгипет|Старод. Єгипту]], [[Стародавнія Індія|Індії]], [[Іудея|Іудеї]] та ін. А. як наука виникло у [[Франція|Франції]], де ще в [[13 століття|13 ст.]] була відкрита палата для роділь.
 
Перші поодинокі акушери в Україні з'явилися в кінці [[18 століття|18]] - — в першій половині [[19 століття]] . Тоді ж працювали перші українці-гінекологи, що діставали освіту в зах. Європі, а діяли переважно в Петербурзі й Москві: Нестір ''Максимович Амбодик'' що став основоположником акушерства в [[Російська імперія|Російській імперії]], Данило Самойлович, Василь Ризенко, Олександр Данилевський.
Інтенсивно сталося розвиватися акушерство лише в [[1950|другій половині 19 століття]] коли при ун-тах виниклм катедри жіночих хвороб і гінекологічні клініки. У 80-их рр. по великих містах України постали наукові товариства лікарів жіночих хвороб та акушерські школи. Особливо відомі стали як центри акушерської науки клініка про Київському університеті, де Т.Рейн, О. Муратов, М.Толочинов, і харківська клініка професора [[Іван Лазаревич|Івана Лазаревича]], що заснував у [[Харків|Харкові]] повивальний університет.
 
Інтенсивно сталося розвиватися акушерство лише в [[1950|другій половині 19 століття]] коли при ун-тах виниклмвиникли катедри жіночих хвороб і гінекологічні клініки. У 80-их рр. по великих містах України постали наукові товариства лікарів жіночих хвороб та акушерські школи. Особливо відомі стали як центри акушерської науки клініка про Київському університеті, де Т.Рейн, О. Муратов, М.Толочинов, і харківська клініка професора [[Іван Лазаревич|Івана Лазаревича]], що заснував у [[Харків|Харкові]] повивальний університет.
 
== Історія розвитку акушерської науки в Україні ==
 
В [[Україна|Україні]] першими лікарями були ворожбити і знахарі-відуни, обавники, потворники і кудесники,  — у яких лікування йшло поруч із закляттіми та замовляннями. Лікарське знання стало «книжним», коли Україна увійшла в тісні зв’язкизв'язки з Візантією. З’явилисяЗ'явилися вчені лічітелі або лічці. Перша лікарня була заснована за [[Ольга (княгиня)|княгині Ольги]] при [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерському монастирі]]. З тих же часів стало відомі і жінки-лічці: Февронія-цілителька і дочка [[Мстислав I Володимирович (Великий)|князя Мстислава Володимировича]] [[Євпраксія Мстиславівна|Євпраксія-Добродія]], яка стала [[Візантійська імперія|візантійською]] імператрицею під іменем Зоя. Перу Євпраксії належить перша на [[Київська Русь|Русі]] медична книга, написана грецькою мовою «Алімма», в якій викладено і систематизовано медичні знання тієї пори, зокрема з акушерства і гінекології.
 
'''Число пологових ліжок на Україні'''
== Акушерство у Російській імперії ==
 
У [[Російська імперія|Росії]] А. почало розвиватися з 2-ї пол. [[18 століття|18 ст.]] в [[Москва|Москві]] і [[Петербург|Петербурзі]] за ініціативою лікаря П.  З.  Кондоїді [[1757]] було відкрито школи для підготовки «повивальних бабок». У дальшому розвитку вітчизн. А. велика роль належить основоположнику рос. наук. акушерства [[Максимович-Амбодяк Нестор|Н. М.  Амбодику-Максимовичу]], що написав перший значний посібник з цієї галузі. Перші акушерські клініки при університетах були відкриті у Москві (1806, на 4 ліжка), Харкові (1829), Казані (1833), Києві (1844). З 19 ст. почався невпинний розвиток вітчизн. наукового й практичного А. Цьому сприяли праці видатних вітчизн. вчених 19—20 ст.: Д.  І.  Левитського, Г.  І.  Корабльова, К.  Ф.  Слав'янського, В.  С.  Груздьова, Д.  О.  Отта, В.  Ф.  Снєгірьова і, зокрема, укр. вчених І.  П.  Лазаревича, О.  П.  Матвєєва, Г.  Є.  Рейна, М.  П.  Толочинова, Л.  І.  Бубличенка, Г.  Ф.  Писемського, В.  М.  Орлова та ін. За Рад. влади А. як наука й організація родопомочі досягло значно вищого рівня, ніж у капіталістич. країнах.
 
== Акушерство у Радянській імперії ==
 
Радянське А. наполегливо опрацьовує багато питань, серед яких  — полегшення перебігу вагітності, запобігання т. з. пізнім токсикозам та ін. ускладненням вагітності й родів, знеболювання родів, боротьба з надмірною втратою крові під час родів, з передчасними та затяжними родами, з травмою новонароджених, з мертвонароджуваністю і ранньою смертністю новонароджених, з материнською смертністю (взагалі мізерно малою) та ін. Розвиток рад. А. відбувається в тісному зв'язку з ін. галузями теоретич. і практич. медицини  — [[фізіологія|фізіологією]], [[хірургія|хірургією]], [[бактеріологія|бактеріологією]], [[гінекологія|гінекологією]] та ін.
 
В СРСР працює понад 100 кафедр А. і н.-д. інститутів охорони материнства і дитинства, які готують кваліфіковані акушерські кадри і опрацьовують актуальні питання А. В УРСР на 1 січня 1959 розгорнуто 28 549 родильних ліжок; колгоспних родильних будинків було 7 306. В 1958 стаціонарна допомога була подана в містах 99,5% роділь, у сільс. місцевостях  — 96,7%.
 
Треба зазначити, що питома вага стаціонарної [[родопоміч|родопомочі]] в Україні до Жовтневого перевороту дорівнювала лише 3—5%. Рад. законодавство передбачає всіляке сприяння материнству, створює сприятливі умови для вагітних і матерів. Ще 8. VII 1944 був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання «[[Мати-героїня]]» і заснування ордена «Материнська слава» і «Медалі материнства».
 
[[5 травня]] — [[Міжнародний день акушерки]].
 
== Література ==