Золота доба ісламу: відмінності між версіями

м
нема опису редагування
м (r2.7.2+) (робот додав: bs:Zlatno doba islama; косметичні зміни)
мНемає опису редагування
[[Файл:Map of expansion of Caliphate.svg|thumb | 400 px | Експансія ісламу в 622-750 622–750 рр.]]
[[Файл:Silver Dirham.png | thumb | 180 px | Ісламський срібний дірхем 729  р.]]
[[Файл:110409_042.jpg|thumb|200px| Jerusalem. Рештки Золотої доби ісламу]]
[[Файл:80525560_0eb2c1d54a_o.jpg|thumb| 200 px | [[Альгамра]] Палац в Гранаді, Іспанія]]
 
'''ЗолотаЗолота́ добадоба́ ісламуісла́му''' або '''ІсламськеІсла́мське відродженнявідро́дження''',<ref> Joel L. Kraemer (1992), ''Humanism in the Renaissance of Islam'', p. 1 & 148, Brill Publishers, ISBN 90-04-07259-4.</Ref> -&nbsp;— історичний період приблизно з VIII по XIII &nbsp;в. н. &nbsp;е., на початку якого [[Арабський халіфат]] був найбільшою державою свого часу. У рамках халіфату склався спільний мусульманський культурний простір, який продовжував існувати і після його розпаду. Завдяки цьому ісламські вчені, письменники та діячі мистецтва зазначеного періоду внесли значний вклад у розвиток світової науки і культури. Після розпаду Арабського халіфату розвиток [[іслам]]ської культури поступово сповільнюється, проте досягнення мусульманських мислителів стають відомі в Європі і дають поштовх розвитку європейської культури. Говард Тернер пише: «мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти».
 
{{Цитата | Мене дивує, що так мало людей усвідомлює, який внесок ісламські вчені внесли в розвиток світової науки. Чому ж мусульман представляють як завгодно, тільки не як вченими, чиї ідеї справді були революційними?}}
Джим Аль-Халілі
 
На початку VIII століття ісламські [[халіф]]и управляли величезною територією. І як багато успішних правителів, подібно [[Цезарю]] і [[Наполеон]]у, вони розуміли, що політична влада і науковий прогрес йдуть рука об руку, а тому вчені користувалися величезною підтримкою з боку правителів. Для цього було багато причин -&nbsp;— деякі з них практичні. Знання медицини допомагало рятувати життя, військової техніки -&nbsp;— вигравати війни, знання математики дозволяло регулювати державні фінанси. Іслам сприяв розвитку науки, адже сам [[Пророк]] (саллялаху аляйхі васалом) велів віруючим шукати знання, навіть якщо доведеться йти за ними в [[Китай]]. Деякі вчені навіть називають цю епоху «ерою ісламської наукової революції», що відображає ступінь впливу і внесок мусульман у становлення сучасної науки.
 
Освіті відводилася пріоритетна роль; так, електронна енциклопедія Wikipedia наводить такі цифри -&nbsp;— до 10 століття в [[Кордова|Кордові]] налічувалося 700 мечетей і 70 бібліотек, в [[Каїрі]] була бібліотека з двома мільйонами книг, а [[університет Аль-Кайруан]] ([[Марокко]]) визнаний Книгою рекордів Гіннеса найдавнішим [[університет]]ом у світі, що гарантує видачу дипломів.
 
[[Арабська мова]] стала універсальною мовою науки. Вчені з різних країн, що не мали раніше можливості спілкуватися, тепер отримали її. Крім усього іншого, арабська мова відрізнялася точністю, що ідеально підходило для наукової і технічної термінології. Вчені з різних частин світу тепер могли обговорювати, порівнювати, оскаржувати і дискутувати. Вчений з Кордови на півдні Іспанії тепер міг зійтися в літературних та наукових дебатах з ученим з [[Багдад]]а та [[Самарканд]]а.
128 341

редагування