Династія Цзінь (265-420): відмінності між версіями

Сима Янь скинув династію Вей. Після цього розгромив царства Шу та У. Перший імпертор провів успішні реформи, зокрема впровадив надільну систему, яка залишалися незмінною протягом століть (незважаючи на зміну династій). Водночас видав наказ щодо загального роззброєння населення. Подальші імператори не зуміли розвинути попередні успіхи, в результаті чого імперія не змогла стримати набігів і переселення численних сюнну та інших степових народів. Водночас розпочалися внутрішні сумяттясум'яття ([[Війна восьми принців]]). З перенесенням столиці до Цзянькана влада імператорів остаточно послабилася, стала доволі хиткою. Зрештою у 420 році зрікся трону останній імператора [[Гун-ді]]. Династія Цзінь пала. Виникла нова — [[Лю Сун]], перша держави з Південних династій.

Тим часом в Північному Китаї виникли шістнадцять варварських держав, більшість з яких були засновані п'ятьма варварськими племенами, представниками ненекитайських китайської національностіетносів.