Маніхейство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
Шість сакральних книг маніхейства були написані [[Сирійська мова|сирійською арамейською мовою]], але незабаром, задля поширення релігії, були перекладені іншими мовами , такими як: [[пехлеві]], [[Согдійська мова|согдійська]], [[Уйгурська мова|уйгурська]], [[Китайська мова|китайська]], [[латина]], [[Грецька мова|грецька]], [[Коптська мова|коптська]].
 
Вчення Мані — це [[дуалізм|дуалістичне]] вчення про боротьбу світла і темряви, добра і зла. Беручи своє коріння з [[гностицизм]]у, воно вимагало від певного кола [[адепт]]ів, найсуворішої врівноваженості, особливо стосовно харчування, статевого життя, фізичної праці. Маніхейські миряни, завжди були більшістю віруючих, дотримувалися лише деяких з необхідних правил, що не відкидало можливості їхнього порятункуспасіння.
 
Оскільки Мані вважав себе останнім, і головним з пророків Бога добра (перед ним пророками були [[Аврам]], [[Мойсей]], [[Заратуштра]], [[Ісус]], [[Будда]]) прагнув поєднати всі основні віровчення і замінити їх, він зазнав переслідувань від представників усіх цих релігій, зокрема від зороастрійських священикінсвящеників, від рук яких і помер. Попри це, маніхейство набуло відомий вплив поза межами держави [[Сассаніди|Сассанідів]], а пізніше — [[Аббасіди|Аббасідів]]: Схід — до [[Китай|Китаю]] і [[Сибір|Сибіру]], захід — до [[Іспанія|Іспанії]] і [[Галлія|Галлії]]; [[Августин Аврелій|Августин]], який згодом різко виступав проти маніхейства, протягом 7 років був адептом цього культу.
 
== Історія маніхейства ==