Конституції Української РСР: відмінності між версіями

Радянська влада, яка встановлювалася на українських землях, хотілапрагнула юридично підтвердити свою прихильність до державної незалежності. З цією метою почалося обговорення української [[Конституція | Конституції]]. Згідно з постановами III з'їздуз’їзду КП (б) У [[проект]] першої конституції [[УРСР | Української РСР]] був розроблений Центральним виконавчим комітетом і [[Рада Народних Комісарів УРСР | Радою Народних Комісарів України]] і схвалений ЦК Компартії України. В основу проекту Конституції УРСР було покладено [[Конституція РРФСР | Конституцію РРФСР]].

[[6 березня]] [[1919]] року у [[Харків | Харкові]] почав роботу III Всеукраїнський з'їздз’їзд Рад. На ранковому засіданні [[10 березня]] було розглянуто і затверджено проект першої Конституції Радянської України. В обговоренні взяли участь представники трьох найбільших фракцій: більшовиків, [[боротьбисти | боротьбистів]] і лівих есерів. Боротьбисти та ліві есери намагалися змінити характер Конституції в напрямку більшої демократичності: пропонували замінити статтю про диктатуру пролетаріату; статтю 21 п. а), де встановлювалося, що особи, які використовують найману працю з метою отримання [[прибуток | прибутку]], позбавляються виборчого права . Проте дані пропозиції були відхилені найбільшою на з'їздіз’їзді більшовицькою фракцією.

Викликала дискусію і стаття 4, де мова йшла про можливість об'єднанняоб’єднання в Міжнародну Соціалістичну Радянську республіку. [[Еллан-Блакитний Василь | В. Блакитний]] від імені лівого крила боротьбистів запропонував доповнення, яке, на його думку, повинно було гарантувати захист національної культури за умов політичних перетворень. Тому необхідно встановити:

Майже всі зауваження та пропозиції були відхилені більшовиками. Саме з ініціативи бюро комуністичної фракції III Всеукраїнський з'їздз’їзд Рад 10 березня 1919 прийняв першу Конституцію Української Соціалістичної Радянської Республіки. Остаточна її редакція прийнята Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом на засіданні [[14 березня]] 1919 року. Цей основний закон, як і Конституція РРФСР, грунтувався на марксистсько-ленінському вченні про соціалістичну революцію та диктатуру пролетаріату. Тому він був більшою мірою політичним, ніж правовим документом. Державною формою диктатури пролетаріату Конституція визначала Республіку Рад, де вся повнота державної влади належить трудящим у формі Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Це означало, що Республіка Рад проголошена класовою організації.

Офіційний проект та остаточна редакція Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки написані [[російська мова | російською мовою]], оскільки «Збори узаконень і розпоряджень Робітничо-селянського уряду України» виходило до [[1920]] року російською мовою. Переклади містили істотні помилки. Так, у харківському виданні 1920 року в статті 4, де йдеться про намір УССР увійти до складу єдиної світової соціалістичної Радянської Республіки, пропущене слово «світова». Стаття 21 «Про позбавлення виборчого права і права бути обраним …» містить ряд неточностей порівняно з російським оригіналом, щодо переліку соціальних верств, які позбавляються активного виборчого права.